Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет

08/06/2026

📚🌐Український Мюнхен: історія громади в середині ХХ століття

Запрошуємо на імпрезу, присвячену історії української громади Мюнхена – одного з найважливіших центрів українського політичного, культурного та інтелектуального життя в повоєнній Європі.
Під час заходу у межах курсу «Вільна українська у Вільному університеті» поговоримо про те, як українці в Баварії зберігали свою ідентичність, розбудовували громадські, наукові та мистецькі інституції, створювали видавництва, часописи й культурні осередки та формували українсько-німецький діалог.
Особливу увагу буде приділено ролі Мюнхена як осередку української еміграції та простору, де творилася важлива частина української історії ХХ століття.

🎤 Спікери: референт УВУ, дослідник історії української еміграції, історик, доктор Роман Тютенко,
модераторка – кандидат філологічних наук, д-р Людмила Зіневич
📅 10 червня, 18:00
📍 Barellistraße 9a, 80638 München

Чекаємо на всіх, хто цікавиться історією української діаспори, культурною спадщиною та українською присутністю в Німеччині.
Долучитись можна також онлайн. Посилання у коментарях👇

08/06/2026

DE 🇩🇪
📢 EINLADUNG ZUR ÖFFENTLICHEN DISKUSSION UND BUCHPRÄSENTATION IN MÜNCHEN!

Sehr geehrte Damen und Herren!

Am 16. Juni 2026 um 18:00 Uhr findet an der Ukrainischen Freien Universität eine besondere Veranstaltung mit zwei ausgewiesenen Fachleuten für Diplomatiegeschichte und Internationale Beziehungen statt – Prof. Dr. Iryna Matiash und Prof. Dr. Ihor Zhaloba.

✨ Im Mittelpunkt des Abends steht die Präsentation des Buches „Frauen in der offiziellen und öffentlichen Diplomatie“.

📋 PROGRAMM:

👋 Begrüßung und Grußworte:
▪️Prof. Dr. Larysa Didkovska (Лариса Дідковська), Rektorin der Ukrainischen Freien Universität
▪️Yurii Nykytiuk, Generalkonsul der Ukraine in München
▪️Benjamin Bobbe, Leiter des Referats für Mittel- und Osteuropa der Hanns-Seidel-Stiftung

📘 Buchpräsentation und Vortrag:
„Frauen in der ukrainischen Diplomatie: Herausforderung oder Mission?“
🗣️ Referentin:
Prof. Dr. Iryna Matiash, Vorsitzende der Wissenschaftlichen Gesellschaft für Diplomatiegeschichte und Internationale Beziehungen sowie Leiterin des Zentrums für Ukrainestudien an der Universität Warschau.
🌐 Vortragssprache: Englisch

🎤 Vortrag:
„Die Ukraine in ihrer jüngsten Geschichte: Historische und persönliche Perspektiven“
🗣️ Referent:
Prof. Dr. Ihor Zhaloba, Vorsitzender von Paneuropa Ukraine und Vorstandsmitglied der Wissenschaftlichen Gesellschaft für Diplomatiegeschichte und Internationale Beziehungen.
🌐 Vortragssprache: Deutsch.

🖼️ Präsentation der Ausstellung:
„Weibliche Gesichter der ukrainischen Diplomatie“

🤝 Veranstalter und Partner:
Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет, Hanns Seidel Stiftung Ukraine, Generalkonsulat der Ukraine in München sowie die Wissenschaftliche Gesellschaft für Diplomatiegeschichte und Internationale Beziehungen (Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин).

💡 Das Projekt wird mit Unterstützung der Hanns-Seidel-Stiftung in der Ukraine durchgeführt.

📍 Wichtige Informationen:
📅 Datum: 16. Juni 2026
⏰ Uhrzeit: 18:00 Uhr (Münchner Zeit)
🏛️ Ort: Ukrainische Freie Universität
📍 Adresse:
Kaulbachstraße 31/33, 80539 München
(Große Aula der Hochschule für Philosophie)

🎟️ Der Eintritt ist frei. Eine vorherige Anmeldung ist erforderlich.

🔗 Verbindliche Anmeldung:
https://forms.gle/pRsc6sSgdMVRubho7

🍷 Im Anschluss an die Veranstaltung sind alle Gäste herzlich zu einem informellen Austausch bei einem Glas Wein eingeladen.

Wir freuen uns auf Ihr Kommen!
Gemeinsam gestalten wir einen Raum für intellektuellen Austausch und ukrainisches Denken in Europa.



UA 🇺🇦
📢 ЗАПРОШУЄМО НА ПУБЛІЧНУ ДИСКУСІЮ ТА ПРЕЗЕНТАЦІЮ КНИГИ В МЮНХЕНІ!

Шановні пані та панове!

16 червня 2026 року о 18:00 в Українському Вільному Університеті відбудеться особливий захід за участі провідних фахівців з історії дипломатії та міжнародних відносин – проф. Ірини Матяш та проф. Ігоря Жалоби.

✨ Головна подія вечора – презентація книги «Жінка в офіційній та публічній дипломатії»!

📋 У ПРОГРАМІ ЗАХОДУ:

👋 Вітальне слово:
▪️ректорка Українського Вільного Університету, професорка Лариса Дідковська
▪️Генеральний консул України в Мюнхені Юрій Никитюк
▪️Керівник Реферату Центральної та Східної Європи Фонду Ганнса Зайделя Беньямін Боббе

📘 Презентація книги та виступ: «Жінка в українській дипломатії: виклик чи місія?»
🗣 Доповідачка: проф. Ірина Матяш, докторка іст. наук, голова правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, керівниця Центру досліджень України Варшавського університету.
🌐 Мова виступу: англійська.

🎤 Доповідь: «Україна в її новітній історії: історичні та особисті погляди»
🗣 Доповідач: проф. Ігор Жалоба, доктор іст. наук, голова «ПанЄвропа Україна», член правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин.
🌐 Мова виступу: німецька.

🖼 Презентація виставки: «Жіночі обличчя української дипломатії».

🤝 Організатори та партнери:
Український Вільний Університет, Фонд Ганнса Зайделя, Генеральне консульство України в Мюнхені та Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин.

💡 Проєкт здійснюється за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

📍 Важлива інформація:
📅 Коли: 16 червня 2026 року
⏰ Час: 18:00 (за мюнхенським часом)
🏛 Де: Український Вільний Університет
📍 Адреса: Kaulbachstraße 31/33, 80539 München (Große Aula der Hochschule für Philosophie)

🎟 Вхід: вільний, але за умови попередньої реєстрації.

🔗 Обов'язкова реєстрація за посиланням: https://forms.gle/pRsc6sSgdMVRubho7

🍷 Після заходу відвідувачі запрошуються до неформального спілкування за келихом вина.

До зустрічі в УВУ! Разом творимо інтелектуальний простір українства в Європі.

#УВУ #Дипломатія #Україна #Мюнхен

02/06/2026

📢 ДОНЕЧЧИНА – ЛЬВІВ – МЮНХЕН: ЗАПРОШУЄМО НА РОЗМОВУ-ДИСКУСІЮ В УВУ!

Як українська культура повертає голоси регіонам, які десятиліттями перебували під впливом російських колоніальних наративів? Як не дати окупованим територіям перетворитися на Атлантиду?

Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет запрошує всіх охочих долучитися до важливої та чутливої розмови про культурну деокупацію Донбасу.

📌 Привід для зустрічі: Цього року виповнюється 10 років літературно-мистецькому фестивалю «Кальміюс». Від самого початку його метою була культурна деокупація українського Сходу через літературу, мистецтво, театр та публічні дискусії. Фестиваль роками об’єднував авторів, митців та дослідників, щоб відкривати справжню історію регіону, відновлювати перервані зв’язки та повертати в український простір забуті імена.

🎭 Однією з таких символічних подій свого часу стала прем’єра вистави львівського Першого театру за твором Емми Андієвської «Джалапіта» – це стало знаковим поверненням письменниці на її малу батьківщину крізь кордони, час та наслідки колоніального минулого.

💬 Про що будемо говорити?
▪️Чому критично важливо берегти сенси буття окупованих і загрожених територій?
▪️Як література допомагає переосмислювати історію та відновлювати національну пам’ять?
▪️Як війна змінює наше бачення української ідентичності та спільного майбутнього?

👥 Наші спікерки та модераторка:
▪️Тетяна Пилипець (Таня Пилипець) – культуртрегерка, засновниця фестивалю, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука (Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука).
▪️Олександра Папіна – культурна менеджерка, журналістка, засновниця фестивалю.
▪️Модераторка: Людмила Зіневич – доцентка УВУ.

📅 Коли та де?
📆 Дата: 5 червня 2026 року (п'ятниця)
🕔 Час: 17:00
📍 Місце: Ukrainische Freie Universität, Barellistraße 9-A, 80638 München

Чекаємо на вас для відвертої та глибокої розмови. Культура – це також наша зброя та наш шлях до повернення додому. Вхід вільний!

02/06/2026

🏛️ ІСТОРИЧНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ: ВІД ІМПЕРСЬКИХ ЗАБОРОН ДО ПРОСТОРУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СВОБОДИ

Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет пишається можливістю долучитися до визначної події, яка відновлює історичну справедливість у самому серці Європи.

150 років тому в німецькому місті Бад-Емс було підписано ганебний Емський указ – спробу російської імперії стерти українську мову, культуру та саму нашу ідентичність із карти світу. Але запеклі спроби ворога знищити українське слово лише згуртували наш народ, давши поштовх до потужного інтелектуального спротиву.

Саме з цього духу непокори у 1921 році в екзилі народився Український Вільний Університет. Протягом десятиліть УВУ залишався тією «оазою свободи», де українське слово не просто зберігалося, а розвивалося як повноцінний науковий та філософський інструмент європейського рівня.

🌐 На пам’ятному заході «Майбутнє належить свободі – і вона промовляє українською!», що відбувся у тому самому будинку Vier-Türme-Haus, де колись підписували указ, із цифровим вітальним словом виступила ректорка УВУ, професорка Лариса Дідковська.

Як зазначила пані ректорка у своєму зверненні, місія УВУ завжди полягала в подоланні наслідків таких імперських актів. Ми щодня доводимо, що українська ідентичність – це не «етнографічний додаток», а повноцінний, самобутній суб'єкт європейської цивілізації.

Сьогодні, коли Україна знову виборює свою свободу та захищає цінності всього вільного світу, голос нашої науки, музики та культури звучить гучніше, ніж будь-коли.

Щиро дякуємо організаторам, дипломатам, колегам з німецьких університетів та всій європейській спільноті за цей потужний захід пам'яті та солідарності.

До вашої уваги – детальний репортаж про подію від організаторів 👇

https://www.facebook.com/share/v/1Hwx69ff2N/

01/06/2026

💥 «ЦИВІЛІЗАЦІЯ – ЦЕ ПРО СУБ'ЄКТНІСТЬ»: ЧОМУ УКРАЇНСЬКА СТІЙКІСТЬ – ЦЕ НЕ ПРО ТЕРПІННЯ, А ПРО АВТОРСТВО ВЛАСНОГО ЖИТТЯ

Раді поділитися з нашою спільнотою глибокою інтелектуальною розмовою, яка виходить далеко за межі звичайного інтерв'ю. Ректорка Українського Вільного Університету, професорка Лариса Дідковська, стала гостею нового випуску проєкту «Планета людей», створеного The Ukrainians Media та Всеукраїнською програмою ментального здоров'я «Ти як?».

Ця розмова – це спроба розібрати українську стійкість не як плакатне гасло, а як складний психологічний, історичний та ціннісний феномен. Пропонуємо вам ключові аналітичні тези цієї розмови, які спонукають до осмислення нашого сьогодення та майбутнього.

1. Стійкість як трансгенераційний капітал та еволюційний відбір

Професорка Лариса Дідковська пропонує поглянути на українську життєстійкість через призму генетичної та історичної пам'яті. Наша стійкість – це не тимчасовий спалах мобілізації, а кумулятивна якість.

Покоління наших предків передавали досвід виживання в екстремальних умовах як базове правило буття. Психіка має колосальні «запасники» – внутрішні резерви, які активуються лише в момент реальної загрози. Як мама здатна тримати на руках сплячу дитину годинами, не помічаючи втоми, так і українська нація сьогодні активувала свої приховані резервуари сили, про існування яких світ навіть не здогадувався.

2. Пастка «романтизації страждання» проти людської суб’єктності

Одним із найглибших фокусів інтерв'ю став аналіз так званого «невротичного щастя» та психології раба, де страждання ідеалізується як єдиний шлях до майбутньої нагороди (принцип «морквини перед віслюком»).

«Цивілізація – це про суб’єктність людини», – наголошує Лариса Дідковська.

Суб'єктність означає бути автором власного життя, а не об'єктом чи чиїмось «гарматним м'ясом». Справжня стійкість полягає не в тому, щоб безсловесно терпіти біль, а в тому, щоб діяти в гармонії зі своїми цінностями, визнавати власну вразливість і водночас чинити опір. Наші діти, які пройшли через фізичні та душевні травми війни, демонструють світові саме таку дивовижну, природну суб'єктність: вони перемагають на міжнародних змаганнях з протезами чи опіками, але тримаються не як жертви і не як штучні ідоли, а як зрілі особистості.

3. Три кити повоєнного зростання України

Аналізуючи відомі світові сценарії модернізації після війни (зокрема, корейський та фінський досвід із його унікальним концептом витривалості «сісу»), професорка Дідковська окреслила три фундаментальні опори, на яких будуватиметься наше відновлення:
▪️Працьовитість (самозарадність): здатність розраховувати на власні сили, створювати ресурси буквально «з нічого».
▪️Волелюбність та здоровий анархізм: не прийняття тоталітарної влади над собою, звичка спиратися на себе та свою родину, усвідомлення себе суб'єктом.
▪️Радикальна адаптивність та креативність: здатність блискавично вчитися та трансформуватися.

Яскравим свідченням цієї адаптивності є динаміка міжнародного сприйняття України. Порівнюючи Мюнхенську безпекову конференцію 2025 року (де панували тривога та знецінення) та Мюнхен 2026 року, Лариса Дідковська відзначає колосальний зсув: світ змінив риторику на щире захоплення, а за українськими технологіями та військовим досвідом сьогодні стоїть черга.

4. Парадокс психіки в центрі тайфуну: Гіперпильність та знечулення

Як вижити суспільству, яке перебуває під перманентним тиском? Наша психіка працює у парадоксальному режимі: вона одночасно тисне на «газ» і на «гальма». З одного боку, вмикається гіперпильність (максимальна чутливість до небезпеки), з іншого – психологічна анестезія (знечулення, захисний шок), без якої неможливо витримати щоденні жахіття війни.

Проте, попри вимушене знечулення, українці залишаються глибоко емпатичними. Ми здатні зупиняти рух під час загальнонаціональної хвилини мовчання, ми вміємо розділяти біль і водночас повертати собі здатність до щирої радості, яка є ознакою непереможності.

Руйнувати і будувати – це принципово різні завдання. Війна вивільняє колосальну кількість енергії. Головний виклик для України після перемоги – правильно розпорядитися цією енергією під час демобілізації психіки: спрямувати її не на руйнацію чи внутрішні конфлікти, а в русло творення, так само як ядерну реакцію перетворюють на світло у наших домівках.

«Всім нам перемоги, але гідної. І всім нам свободи, але з гідністю».

Повну версію розмови, де детально аналізуються глобальні тренди атомізації суспільства, феномен самотності на Заході, поняття «сродної праці» Григорія Сковороди та особисті «місця сили» нашої реторки, дивіться на YouTube-каналі проєкту «Планета людей».

https://youtu.be/6dDMWXqUug4?is=o2xpeMFHrsFFbM9j

Аналіз інтерв'ю та рефлексії: доктор УВУ Лілія Бондаренко

Чи має стійкість межу? Чи дісталися ми до власних запасників?«Я ...

31/05/2026

🏛️ ІСТОРІЯ, ЯКА ОБ'ЄДНУЄ ПОКОЛІННЯ: УВУ НА ДНІ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ МЮНХЕНСЬКОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

​30 травня прессекретар Українського Вільного Університету, доктор політичної економії Лілія Бондаренко мала честь відвідати День відкритих дверей Мюнхенської української школи (Musch München) та передати офіційне привітання від імені Ректорки УВУ, професорки Лариси Дідковської (Лариса Дідковська), а також усієї нашої академічної спільноти.

​Цей захід став справжнім маніфестом української ідентичності, незламності та єдності тут, у самому серці Баварії.

​✨ Простір, де плекають українське майбутнє
​Мюнхенська українська школа (заснована минулого року за ініціативи DUISK "MIRIDE") відзначила свій перший, непростий, але неймовірно плідний рік роботи. Як зазначила під час виступу заступниця директора з виховної роботи пані Інна Тіщенко, школа тримається на чистій самовідданості, великому бажанні та волонтерських засадах.

​Головна мета закладу – подарувати дітям дім, з якого їх ніхто не вижене, та зберегти їхнє невіддільне право: право навчатися рідною мовою, бути громадянами України та самостійно обирати своє майбутнє. Окрім адаптованої освітньої програми, діти мають змогу розвиватися всебічно: від занять музикою (вокал, фортепіано, саксофон) та черлідингу до занять у хореографічній академії «Меріді Данс Академія».

​💡 Перші великі перемоги: Попри юний вік школи, її вихованці вже підкорюють міжнародні вершини! Під час заходу відбулося зворушливе нагородження учнів, які здобули призові місця у міжнародному дитячому інклюзивному літературно-поетичному фестивалі «Слово мрій» (координаторка – пані Сідонія Москалюк (Sidoniya Moskalyuk), за підтримки видавництва «Букрек», м. Чернівці). Дипломом за вагомий внесок у патріотичне виховання було нагороджено й саму школу в особі директора Світлани Кутявіної (Svitlana Kutiavina).

​🇪🇺 Наша європейськість – у нашій ДНК
​Важливою частиною події став показ документального фільму «Ярослав Мудрий - тесть Європи», представленого пані Мар'яною Васильєвою (Mariana Vasylieva) з благодійного фонду «United by Ukraine» («Україна понад усе»). Фільм вкотре нагадав усім присутнім, серед яких була і Віцеконсул Генерального консульства України в Мюнхені (Generalkonsulat der Ukraine in München) Валерія Зінчук, що європейське коріння України сягає глибини віків.

​«Україна ніколи не була "додатком" до європейського простору. Ми будували його, ми є його невід’ємною частиною, його історичним та інтелектуальним корінням. Наша європейськість – це не набутий статус, це наша ДНК», – наголосила у своєму виступі д-р Лілія Бондаренко.

​🤝 Тяглість поколінь: Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет та громада пліч-о-пліч
​Для Українського Вільного Університету – єдиного у світі вільного університету в екзилі, який уже понад століття береже вогонь української науки в Мюнхені, – діяльність таких шкіл є символом неперервності нашої культури. Наші предки зберегли інтелектуальну Україну в найтемніші часи, а сьогодні цю естафету переймають педагоги, батьки та волонтери Мюнхенської української школи.

​Особлива подяка партнерам, волонтерам та організаціям (зокрема Tierisch gut helfen та Energy for Ukraine), які не лише допомагають дітям інтегруватися, але й щодня працюють наближаючи нашу спільну Перемогу: збирають тонни гуманітарної допомоги, медикаментів та виготовляють обладнання для наших захисників.

​На завершення цитуємо слова Ректорки УВУ, професорки Лариси Дідковської:
👉 «Наша сила – у нашій єдності, а наше майбутнє – у наших дітях. Поки ми вчимося, тримаємося свого коріння і підтримуємо один одного – ми непереможні».

​Бажаємо Мюнхенській українській школі DUISK "Miride" e.V процвітання, натхнення та світлого майбуття під мирним українським небом!

​Слава Україні! 🇺🇦💙💛

Автор допису – доктор УВУ Лілія Бондаренко

28/05/2026

🌍 МІЖ «ТУТ» І «ТАМ»: ЦІНА ВИБОРУ, РЕІНТЕГРАЦІЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТИ

​Що складніше для чотирьох мільйонів українців, які опинилися в евакуації: інтегруватися в чуже середовище чи реінтегруватися вдома після років розлуки? Як зберегти цілісність, коли одна половина твого серця б’ється в Мюнхені, Варшаві чи Осло, а інша – щохвилини оновлює стрічку новин з України?

​Ректорка Українського Вільного Університету, вчена-психологиня, президентка Української асоціації гештальт-терапевтів та авторка книг про адаптацію в імміграції Лариса Дідковська стала гостею подкасту «Тут і там» медіаплатформи Yellow Blue з журналісткою та докторанткою УВУ Мілою Шевчук (Mila Shevchuk).

​Ця розмова – не просто аналіз статистики, а глибока екзистенційна інвентаризація почуттів, через які сьогодні проходить кожен із нас. Ділимося головними сенсами та тезами цього інтерв'ю.

​🔹 1. Будь-який вибір має свою ціну (І «безкоштовного сиру» не буде)
​За даними Єврокомісії, мільйони українців досі перебувають під тимчасовим захистом у ЄС. Час іде, умовні рефлекси змінюються. Те, що раніше лякало й викликало стрес, стає прогнозованим побутом. Минуле перетворюється на «фотографії в альбомі».

​Чи означає це, що вороття немає? Навпаки. Пані Лариса наголошує: навіть за мирних умов третина емігрантів повертається додому. Але кожне рішення – залишатися чи повертатися – вимагає готовності платити ціну втрати:
▪️​Обираючи повернення, ми втрачаємо той комфорт, безпеку та стабільність, яку встигли побудувати за кордоном.
▪️​Обираючи залишитися, ми платимо втратою щоденного зв'язку з рідною землею та близькими.

💬​ «Щоб і вівці цілі, і вовки ситі – так не буде. Вибір завжди означатиме втрату. Головний критерій – що для вас важить більше на цих терезах».

​🔹 2. Ілюзія «повернення в минуле»
​Багато хто мріє повернутися не просто в географічну точку, а в конкретний час – наприклад, у свій затишний 2021 рік. Але в одну річку не можна вступити двічі. Життя динамічне: змінюється країна, змінюється мова, змінюємося ми самі.

​Реінтеграція вдома теж проходитиме через класичні етапи кризи: шок, заперечення, злість, торг, депресію і лише потім – прийняття. Проте є хороша новина: наша психіка й тіло мають колосальну пам'ять навику проживання на рідній землі. Адаптація вдома відбудеться значно швидше, ніж у чужій країні.

​🔹 3. Підлітки: криза в кубі
​Найважче в евакуації та під час повернення доводиться підліткам. Малі діти адаптуються швидко, дорослі приймають рішення свідомо. Підлітки ж опиняються в пастці: за них вирішили інші, а їхній базовий радар «свій-чужий» працює на максимумі.

​Коли українські діти стикаються з цькуванням чи нерозумінням за кордоном, або – що ще болючіше – від вчителів та однокласників після повернення в Україну, це екзамен для дорослих. Дорослі мають бути об'єктом безпеки, а не джерелом боулінгу. Замість шукати відмінності, ми маємо підкреслювати те, що нас об'єднує – спільний біль, спільні мрії та універсальні людські емоції.

​🔹 4. Як жити в тотальній невизначеності?
​Війна зруйнувала довгострокове планування. Проте жити в невизначеності можна, і людство вже має цей досвід. Пані Лариса нагадує три золоті правила психотерапевта Віктора Франкла, який вижив у концтаборі:
1️⃣ ​Жити тут і тепер (актуальністю моменту).
2️⃣ ​Створювати умовну стабільність через щоденні повторювані ритуали.
3️⃣ ​Фільтрувати пріоритети (спрямовувати енергію лише на те, що дійсно важливо).

​🕊️ Головна теза для кожного з нас
​Не існує «правильного» чи «універсального» шаблону щастя. Не дивіться, як «спідниця сидить на комусь іншому» – міряйте рішення на себе. Та де б ви не були – інтегрувалися у нове суспільство як українець чи проходили непростий шлях реінтеграції вдома – пам’ятайте: найбільшою цінністю в житті є саме життя. Лише єдність, солідарність та відмова від внутрішніх розколів («виїхали» проти «залишилися») дадуть нам ресурс вистояти. Бо, як каже народна мудрість, гуртом і божевільного легше бити.

​🎧 Радимо послухати повний випуск подкасту «Тут і там» з Ларисою Дідковською на платформах Yellow Blue, щоб знайти власні відповіді на складні питання сьогодення.

Аналіз та рефлексії: доктор УВУ Лілія Бондаренко

Що складніше: інтегруватися в чужій країні чи реінтегруватися вдома...