Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет

16/10/2026

🎨 МИСТЕЦТВО, ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ: У СТІНАХ УКРАЇНСЬКОГО ВІЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВІДБУВСЯ ТВОРЧИЙ ВЕЧІР Д-РА ОКСАНИ БОЙКО ✨

​15 жовтня в Мюнхені відбулася масштабна та натхненна подія – Творчий вечір докторки УВУ, викладачки, мисткині й реставраторки Оксани Бойко.

​З щирим вітальним словом до присутніх звернулася ректорка УВУ, професорка Лариса Дідковська, привітавши гостей та підкресливши важливість збереження й популяризації української культурно-мистецької спадщини.

​📚 У програмі вечора:
▫️​Презентація видатних мистецьких видань: Гості ознайомилися із фундаментальним каталогом «Художній фонд УВУ» та двотомною працею Оксани Бойко «Золотий перекрій серця», де зібрано понад тисячу оригінальних робіт мисткині.
▫️​Виставковий простір: Усі охочі мали змогу оглянути персональну виставку «Сад райських пісень», а також виставку картин і скульптур із багатющих фондів Університету.
▫️​Скарби Художнього фонду: Пані Oksana Boiko захопливо розповіла про розгадані таємниці еволюції логотипа УВУ, Великий герб України Василя Кричевського, врятовані етюди Івана Труша, складну реставрацію 130 скульптур Григорія Крука, віднайдену на горищі роботу Івана Марчука «Голодомор» та твори Якова Гніздовського, Клима Трохименка, Святослава Гординського, Галини Мазепи й Емми Андієвської.
▫️​Історичний вимір: На вечорі висвітлили важливу роль Симона Петлюри у заснуванні міжнародної наукової співпраці та підтримці діяльності УВУ.
▫️​Цінні подарунки: Університет отримав книжкові видання від Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

​🎶 Музичний супровід та неофіційне спілкування:
Особливу естетичну й теплу атмосферу створив чарівний музичний виступ Анжеліки Вартали та гурту «Анко» (Наталя Городецька, Яна Різник), які виконали програму українських народних та авторських пісень до серії картин «Сад райських пісень». Захід завершився приємним спілкуванням під час частування.

​🤝 Висловлюємо щиру вдячність нашим партнерам:
▫️Інститут українських культурних відносин ім. Миколи Степаненка
▫️ОБРАЗ.М
▫️MAF (Make Up Artist Factory)

Дякуємо всім, хто розділив із нами це свято українського мистецтва, національної пам’яті та затишку! ❤

Автор допису: доктор УВУ Лілія Бондаренко

16/10/2026

📚 Запрошуємо на літературні читання Галини Петросаняк в Українському Вільному Університеті!

​Запрошуємо всіх шанувальників українського слова та сучасної літератури на творчу зустріч із відомою українською письменницею, перекладачкою та членкинею Баварської Академії Красних Мистецтв – Галиною Петросаняк.

​🗓 Коли: 4 листопада о 18:00
📍 Де: Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет, Barellistraße 9A, 80638 München

​📖 Про авторку:

​Halyna Petrosanyak – знакова постать у сучасній українській літературі, авторка поезії, прози та численних перекладів:
​• Поезія та есеїстика: збірки «Парк на схилі» (1996), «Світло окраїн» (2000), «Спокуса говорити» (2008), «Політ на повітряній кулі» (2015), «Екзофонія» (2019).
• Проза та романи: збірка оповідань «Не заважай мені рятувати світ» (2019), романи «Вілла Анемона» (2021, довгий список премії BBC «Найкращі книжки року 2022») та «Матриґан» (2024).
• Есеї: збірка «Наш сусід Альберт Гофман» (2022), що була відзначена у короткому списку премії Українського ПЕН-клубу.
• Видання німецькою: у 2022 році у швейцарському видавництві Der gesunde Menschenversand вийшла збірка її віршів «Exsophonien» у перекладі німецькою мовою.
​Також Галина Петросаняк є авторкою важливих перекладів німецькомовної літератури на українську мову:
• Автобіографія Соми Морґенштерна «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині» (2019).
• Роман Андре Камінського «Наступного року в Єрусалимі» (2021).
• Роман Лео Перуца «Уночі під кам’яним мостом» (2024).
• «Сонети до Орфея» Райнера Марії Рільке (2022).

​🏆 Визнання та нагороди:
• Лауреатка Літературної премії ім. Губерта Бурди для молодих ліриків Східної Європи (2007).
• Лауреатка премії ім. Івана Франка (2010).
• Нагороджена Перекладацькою премією м. Штрален від Мистецького фонду ПРВ (2022).
• З 2022 року – кореспондентське членство у Баварській Академії красних Мистецтв у Мюнхені.
​Запрошуємо провести цей вечір у натхненній атмосфері, послухати авторські читання та зануритися у світ сучасної літератури!

​До зустрічі в УВУ!

12/10/2026

📢 Запрошуємо на захід у межах «Українського тижня в Німеччині»!

16 жовтня Інститут слов’янської філології у співпраці з Історичним семінаром, Східноєвропейськими студіями Мюнхенського університету імені Людвіґа-Максиміліана (LMU), Українським вільним університетом (УВУ) та Глобальною коаліцією українознавчих студій (GCUS) проведуть подію, присвячену громадянській ідентичності, міжкультурному діалогу та академічній співпраці.

Захід орієнтований на студентів, викладачів та всіх зацікавлених.

📌 У програмі:
• Презентація Глобальної коаліції українознавчих студій (GCUS): знайомство з її міжнародною академічною мережею та можливостями для співпраці у сферах наукових досліджень, викладання й академічного обміну.
• Дискусія «Що об’єднує різноманітне суспільство? Громадянська ідентичність, міжкультурний діалог та спільна відповідальність»: погляди представників українських академічних, культурних і громадських кіл на те, як формується спільна ідентичність, соціальна згуртованість та яку роль відіграє міжкультурний діалог.

👥 Запрошені спікери:
▪️ Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту
▪️ Роман Назаренко – директор Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету, старший викладач Національної академії СБУ
▪️ Остап Українець – письменник, перекладач, співзасновник освітнього проєкту «Твоя підпільна гуманітарка»
▪️ проф., д-р Ольга Осередчук – керівниця Проєктного офісу Глобальної коаліції українознавчих студій, професорка НУ «Львівська політехніка»

🗓 Дата та час: 16 жовтня 2026 р., 11:00–13:00
📍 Місце: ауд. E318, головна будівля LMU (Hgb. der LMU), Geschwister-Scholl-Platz 1, 80539 Мюнхен
🗣 Робочі мови: українська / англійська

Подія проходить у межах «Українського тижня в Німеччині» – серії заходів, що висвітлюють українсько-німецьку академічну, культурну та наукову співпрацю.

До зустрічі!

09/10/2026

🏛 ІСТОРІЯ, СКРІПЛЕНА ВІРОЮ: В УВУ ВІДБУЛОСЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З УНІКАЛЬНИМИ АРХІВАМИ ДЛЯ ЄПИСКОПІВ УГКЦ

​У межах поетично-музичного вечора «Два голоси – одна Любов», що відбувся в стінах Українського Вільного Університету, для високоповажної делегації архиєреїв Української Греко-Католицької Церкви було організовано особливу програму – ознайомлення з багатою історичною, церковною та архівною спадщиною нашого закладу.

​📚 Освітня, культурна й харитативна діяльність
Канцлер УВУ Дмитро Шевченко (Dmytro Shevchenko) та доктор історії УВУ Роман Тютенко (Roman Tyutenko) розповіли єпископам УГКЦ з єпархій Західної Європи історію університету, зокрема розкривши вагомі сторінки його освітньої, культурної та харитативної діяльності впродовж десятиліть.

​📜 Живе свідчення співпраці з Церквою
Владикам були представлені вибрані матеріали з фондів УВУ, які яскраво ілюструють тісний зв'язок та плідну співпрацю університету з Церквою та Апостольським Екзархатом для українців-католиків візантійського обряду в Німеччині протягом ХХ століття.

​Про цю глибоку спадкоємність та єдність свідчать унікальні архівні документи, зокрема листи:
• Папи Римського Бенедикта XVI,
• Владики Івана Бучка,
• Владики Платона Корниляка,
• Патріарха Йосифа Сліпого.

​📖 Скарби книгозбірні УВУ
Книгозбірня університету пишається унікальними виданнями з історії Церкви в Західній Європі. Під час екскурсії Владики мали нагоду особисто ознайомитися зі стародруками Церкви, пастирськими посланнями та листами видатних архієреїв УГКЦ.

​Ця подія вкотре засвідчила, що Український Вільний Університет є не лише осередком науки й поетичного слова, а й надійним хранителем української духовно-культурної пам'яті у світі! 🕊️✨

Фото: Zorian Bereza

09/10/2026

«Слово поезії об’єднує в розсіянні сущих» – владика Богдан Дзюрах. 🕊️✨

Щиро дякуємо Департаменту інформації УГКЦ (Українська Греко-Католицька Церква) та Пресслужбі Апостольського екзархату (Apostolisches Exarchat - Апостольський екзархат) у Німеччині та Скандинавії за висвітлення поетично-музичного вечора «Два голоси – одна Любов», присвяченого презентації збірок Наталі Тригуб «Вірші, що торкаються душі...» та докторки УВУ Ірини Іванкович «Любов уміє відпускати».

Для нашої університетської спільноти була велика честь вітати високоповажну делегацію єпископів УГКЦ у Західній Європі: владику Богдана Дзюраха, владики Григорія Комара, владики Ігоря Ранцю та владики Кеннета Новаківського.

Перед початком вечора архиєреї ознайомилися з діяльністю УВУ та архівними матеріалами, які свідчать про багаторічну й плідну співпрацю нашої установи з Апостольським екзархатом та УГКЦ.

Дякуємо авторкам – Наталі Тригуб (Наталя Тригуб) та Ірині Іванкович (Iryna Ivankovych) – за можливість доторкнутися до струн людської душі, глибини віри та родинної пам'яті. Як наголосив владика Богдан Дзюрах, саме це світле слово та багатство людського серця єднають українців у світах.

📖 Детальніше про візит високих гостей та перебіг вечора читайте в офіційному матеріалі УГКЦ: 👇

7 жовтня в Українському вільному університеті в Мюнхені відбувся літературний вечір «Два голоси — одна Любов», присвячений презентації книжок Наталі Тригуб «Вірш...

08/10/2026

✨ ПОЕТИЧНЕ СЛОВО, ЩО ОБ’ЄДНУЄ ТА ЗЦІЛЮЄ: В УКРАЇНСЬКОМУ ВІЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ВІДБУВСЯ ВЕЧІР «ДВА ГОЛОСИ – ОДНА ЛЮБОВ»

7 жовтня в стінах Українського Вільного Університету в Мюнхені панувала особлива, затишна й водночас глибоко молитовна атмосфера. Поетично-музичний захід був присвячений презентації двох поетично-прозаїчних збірок: Наталі Тригуб (Наталя Тригуб) «Вірші, що торкаються душі...» та Ірини Іванкович (Iryna Ivankovych) «Любов уміє відпускати».

🏛 Офіційне відкриття та вітальні слова
Урочисту подію відкрив канцлер УВУ Дмитро Шевченко (Dmytro Shevchenko), привітавши численних гостей та підкресливши важливість культурно-просвітницьких зустрічей для нашої громади.

З натхненним словом у режимі онлайн до присутніх звернулася ректорка УВУ, професорка Лариса Дідковська:
«Одним із найбільших наших ресурсів у найважчі часи є українська поезія. Попри всі жахіття, лихоліття та випробування вона продовжує випромінювати світло. У ній – муожність і краса української жінки, сила її відповідальності та плекання нашої культури. Якщо сьогодні в нашій залі зібралося так багато людей, це означає лише одне: українському слову – бути!»

🙏 Благословення та духовний провід Особливою честю для УВУ став візит єпископів Української Греко-Католицької Церкви в Західній Європі: владики Богдана Дзюраха, владики Григорія Комара, владики Ігоря Ранці та владики Кеннета Новаківського.

Зі словами духовної настанови до аудиторії звернувся Апостольський екзарх владика Богдан Дзюрах, який наголосив на силі поетичного слова, що об'єднує українців у розсіянні сущих. На завершення свого слова Архиєрей поблагословив зібрання, і весь зал об'єднався у спільній молитві «Отче наш».

📖 Діалог двох книг і сила материнського слова
Вечір став ніжним діалогом двох жіночих доль та двох мистецьких світів.

Прес-секретарка УВУ, докторка УВУ та головна редакторка збірки «Вірші, що торкаються душі...» Лілія Бондаренко поділилася зворушливою історією її створення. Книга її матері, Наталі Тригуб, яка з поважних причин не змогла бути присутньою особисто, але усім серцем була в залі, народжувалася буквально з одного аркуша. Особливої краси та витонченості виданню додають ілюстрації відомої української художниці, докторки УВУ Оксани Бойко (Oksana Boiko). Це поезія, покликана зберегти аромат затишної кави, подих осіннього вітру, родинну пам'ять і ту іскру світла, яка дарує надію у найтемніші часи.

Другий вимір вечора розкрила докторка УВУ Ірина Іванкович – директорка Релігійного Товариства Українців Католиків «Свята Софія» (США) / St Sophia Religious Assn of Ukrainian Catholics, USA. Вона представила власні твори зі збірки «Любов уміє відпускати» – проникливі есеї та поезії про жіночу мудрість, родинні витоки, капеланство та біль сучасної війни.

🎶 Музика, відеопоезія та Молитва за Україну
Витонченим мистецьким мостом між поетичними блоками стало живе виконання Заслуженої артистки України Оксани Стебельської / Oksana Stebelska (вокал, скрипка) у чуттєвому акомпанементі Романа Куки (Roman Kuka) на роялі.

Окрім цього, протягом усього вечора гості мали змогу насолоджуватися дивовижними відеокомпозиціями з YouTube-каналу Ірини Іванкович – @Любовумієвідпускати. Поезії, покладені на музику, стали витонченими аудіовізуальними етюдами, які гармонійно доповнювали читання й створювали атмосферу глибокого занурення.

Особливо зворушливим, величним фіналом заходу стала спільна «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний…»), яка об'єднала серця всіх присутніх у єдиному молитовному пориві за мир, світло та волю нашої Батьківщини.

💙💛 Благодійний внесок для захисників
Культура та поезія сьогодні – це також наша зброя й підтримка фронту. Завдяки щедрості та щирості гостей під час заходу вдалося зібрати 695 євро, які будуть спрямовані на підтримку воїнів батальйону «Барні» (РБпАК "Барні" мотопіхотний батальйон 10 ОГШБр "Едельвейс")!

Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет висловлює щиру вдячність організаторам, авторам, виконавцям, високоповажному духовенству та всім гостям за цей світлий і пам'ятний вечір. Разом ми плекаємо українську культуру та наближаємо нашу спільну Перемогу!

Фото: Zorian Bereza

08/10/2026

Шановні пані та панове!

Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науковій конференції, присвяченій 105-річчю діяльності УВУ, «Український Вільний Університет: 105 років академічної традиції», яка відбудеться 11–12 листопада 2026 року.

Тематичні напрями роботи конференції:
1. Історія розвитку та академічні традиції УВУ.
2. Наукова та культурна спадщина УВУ.
3. УВУ у міжнародному академічному та культурному просторі.

Робочі мови конференції: українська, англійська. Статті до збірника можна подавати також німецькою мовою.

Регламент роботи:
11 листопада 2026 року – пленарне та секційні засідання.
12 листопада 2026 року – секційні засідання.

Формат проведення: гібридний – очно (Український вільний університет, Barellistraße 9A, München) та онлайн (Zoom).

Заявки на участь приймаються до 1 листопада 2026 року за покликанням:
https://forms.gle/gxMZGQCXtztT26mD6

Участь у конференції безкоштовна. Учасники конференції отримають сертифікати.
Також можлива участь слухачам, для цього необхідно зробити відповідну позначку у формулярі.

Статті для збірника матеріалів конференції просимо надсилати до 25 листопада 2026 року включно на адресу: [email protected], з позначкою «UFU – 105», назва файлу – прізвище автора.

З питань наукового розгляду просимо звертатися до оргкомітету: [email protected]; з питань подання статей та видавничої підготовки – [email protected].

З деталями участі та вимогами до статей ознайомтесь, будь ласка на нашому сайті за посиланням https://ufu-muenchen.de/mizhnarodna-naukova-konferencziya-ukrayinskyj-vilnyj-universytet-105-rokiv-akademichnoyi-tradycziyi/

06/10/2026

«ЖИТТЯ – ЦЕ НАША НАЙСИЛЬНІША ВІДПОВІДЬ ВОРОГУ»: ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ'Ю РЕКТОРКИ УВУ ПРОФЕСОРКИ ЛАРИСИ ДІДКОВСЬКОЇ ДЛЯ ТСН

П’ятий рік виснажливої війни, тривалий психоемоційний тиск і постійна небезпека щодня випробовують нашу людськість, психологічну стійкість та здатність зберігати світло всередині. Як не згаснути у світі суцільної невизначеності? Де шукати джерела внутрішньої сили, коли ресурси здаються вичерпаними, і як навчитися жити далі, не відкладаючи життя «на потім»?

З цієї глибокої, щемкої та водночас життєствердної розмови розпочалося свіже інтерв'ю ректорки Українського Вільного Університету, докторки психологічних наук, професорки Лариси Дідковської (Лариса Дідковська) для YouTube-каналу «ТСН» (інтерв'юерка – Валерія Ковалінська).

Це не просто фаховий аналіз психотерапевта – це щирий діалог про наш спільний досвід, про ціну нашої витривалості та про те, що робить нас справді сильними.

🌿 Головні сенси та рефлексії розмови:

1. Адаптація та ресурси: ми стали міцнішими, ніж усвідомлюємо
П'ятий рік жити в стані перманентної загрози надзвичайно важко, проте людина володіє дивовижним адаптаційним ресурсом. Подібно до того, як люди в часи найважчих випробувань Другої світової війни вчилися організовувати побут у найекстремальніших умовах, українці сьогодні побудували власну систему резилієнтності. Ми позбулися ілюзій і солодких обіцянок про швидке завершення війни, навчилися жити в невизначеності, здобули практичні навички захисту, підготували автономні засоби обігріву чи зв'язку та загартували свої цінності. Ми стали більш реалістичними, але й значно міцнішими у своєму виборі боронити власну свободу.

2. Парадокс «незламності»: не кам’яна баба, а жива людина
Слово «незламність» лунає повсюдно, але чи не перетворюємо ми його на пастку? Професорка Лариса Дідковська застерігає: бути незламним не означає закам'яніти, подібно до древньої скіфської баби в степу, яка байдужа до дощів і завірюх. Ми повинні залишатися живими.
Згадуючи досвід американського фахівця Френка П'юселіка, пані ректорка пояснює парадокс екстремальних умов: з одного боку, людина потребує психологічного знечулення (анестезії), щоб витримати жах війни, а з іншого – має зберігати максимальну чутливість, тепло, здатність співчувати та любити. Справжня сила – у збереженні цієї людськості.

3. «Підкладати дрова у багаття»: практичні способи самовідновлення
Якщо в камін не підкладати дров, вогонь згасне. Наше внутрішнє світло вимагає постійного підживлення:
▪️Працетерапія: відомий ще з XVIII століття метод, який повертає відчуття суб'єктності та контролю. Коли ви прибираєте хату, впорядковуєте грядку чи сумлінно робите свою щоденну роботу, ви бачите конкретний результат і виходите зі стану безпорадності.
▪️Мистецтво та краса: відвідування галерей, виставок, слухання музики чи читання книжок – це не «втеча від реальності», а необхідний контакт із серцем та радістю життя. Чим ближчим є контакт зі смертю, тим важливішим стає контакт із життям.
▪️Острівці стабільності: домашні улюбленці, смачна їжа, тепло спілкування з однодумцями.

4. Критичне мислення проти страху й афекту
У стані афекту та паніки рівень нашого ресурсу й критичного мислення падає майже на третину – вмикається давній рептильний мозок, для якого все здається катастрофою. Саме цього прагне ворог у гібридній війні – налякати та паралізувати нашу волю.
Захистом від ірраціонального страху є контакт із реальністю. Наша уява без фактів малює найгірші сценарії, бо центр негативних емоцій у головному мозку еволюційно відповідає за безпеку. Запитуйте себе: «Це факт чи лише мій страх?» Довіряйте перевіреним джерелам, дотримуйтеся інформаційної гігієни та спирайтеся на префронтальну кору – думайте, аналізуйте й не давайте маніпулювати своїми емоціями.

5. Право на свій біль і сила спільноти «рівний рівному»
«Чужі рани не болять» – це не про зневагу, а про суб'єктивність людського сприйняття. Кожен із нас має право сказати «мені важко», і цей біль не повинен ставати предметом конкуренції.
Надзвичайно потужною опорою в подоланні травматичного досвіду є групи взаємопідтримки за принципом «рівний рівному» (для матерів, які втратили дітей, для дружин, для сиріт). Коли поруч є ті, хто пройшов крізь аналогічне випробування, зникає бар'єр недовіри, а досвід кожного стає дороговказом і підтримкою для інших.

6. Життя «тут і тепер» як найвищий акт спротиву
Життя – це те, що відбувається прямо зараз, поки ми будуємо плани. Війна провела жорстку ревізію пріоритетів, змусивши нас викинути зайвий баласт і залишити тільки найважливіше.
Наші захисники й захисниці йдуть на фронт не для того, щоб ми занурилися в безпросвітний розпач, а для того, щоб захистити життя. Тому народження дітей, весілля, щира юна закоханість, святкування традиційних свят, надягання вишиванок чи збереження родинних ритуалів – це наша найсильніша, життєствердна відповідь ворогу. Ми самі є авторами своєї стабільності та свого майбутнього.

💬 «Ми переживаємо одні й ті самі події, але у свій унікальний спосіб. Головне – пам'ятати, що наше життя належить нам, і ми самі вирішуємо, яким воно буде», – наголошує професорка Лариса Дідковська.

Аналіз інтерв'ю та огляд підготувала доктор УВУ Лілія Бондаренко.

Усіх, хто шукає розважливості, глибини та психологічного ресурсу в ці непрості часи, запрошуємо переглянути повний запис інтерв'ю на YouTube-каналі «ТСН»: 👇

Як не зійти з розуму та де знаходити внутрішні сили на п'ятому році...

06/10/2026

🎙️Публічне інтерв'ю "Як залишатися живими, коли твоя робота - дивитися на війну". Захід організовано у парнерстві з Фундація Множина.

🔶Зоя Казанжи, керівниця стратегічних комунікацій та партнерств Фундації Множина;
🔶Лариса Дідковська, психотерапевтка, ректорка Ukrainische Freie Universität - Український Вільний Університет.

Говоритимуть про травму, психологічну стійкість і ціну професійної витривалості журналістів під час тривалої війни.

📅9 жовтня о 14:50
📌 Реєстрація на www.dmf.dn.ua

06/10/2026

🇩🇪🇺🇦 «Кризи не лише розколюють, а й гартують»: Канцлер УВУ Дмитро Шевченко взяв участь у дискусійній панелі до Дня німецької єдності

​З нагоди Дня німецької єдності (Tag der Deutschen Einheit) відбувся міжнародний форум, присвячений ключовій темі сьогодення: «Ідентичність та справедливість як основи демократичної стійкості».

​У межах 3-ї панелі дискусії – «Коли кризи розколюють: соціальні конфлікти, націоналізм та майбутнє Європи» – Канцлер Українського Вільного Університету Дмитро Шевченко (Dmytro Shevchenko) виступив разом із провідними європейськими експертами, мислителями та правозахисниками.

​🔑 Головні тези виступу Дмитра Шевченка:
▪️​Кризи як джерело стійкості: Попри те, що кризи несуть ризик суспільного розколу, вони також спроможні гартувати нації. Сучасна Україна є яскравим прикладом того, як виклики формують непохитну внутрішню міцність.
▪️​Деколонізація замість імперських штампів: Торкаючись питання націоналізму, Канцлер наголосив на важливості оптики. Те, що з позиції російського імперіалізму таврується як «український націоналізм», для самих українців є природним прагненням до державності, самовизначення та деколонізацією.
▪️​Роль науковців у кризові часи: Академічна спільнота та дослідники мають відігравати вирішальну роль у переосмисленні історичних та політичних процесів. Саме науковці покликані давати об'єктивне понятійне знаряддя, розвінчувати імперські наративи та допомагати суспільствам аналізувати глибокі тектонічні зсуви, які переживає сучасна Європа.

​🌐 Міжнародний діалог про майбутнє Європи

​У дискусії також взяли участь спікери з багатогранним міжнародним досвідом:
▫️​Корнеліус Очманн (Cornelius Ochmann), виконавчий директор Фонду німецько-польського співробітництва, відзначив: «Україна сьогодні захищає Європу», зауваживши, що ми спостерігаємо руйнування звичного міжнародного порядку та тектонічні зміни в економічних і політичних структурах.
▫️​Лотар Ґалов-Берґеманн (Lothar Galow-Bergemann), письменник та публіцист, звернув увагу на кризу ліберальної демократії та потребу суспільного центру володіти критичним аналітичним інструментарієм для розуміння глибинних причин криз.
▫️​Юлія Ченуша (Julia Chenusha), співзасновниця DUWir gGmbH та правозахисниця, підкреслила інклюзивну природу сучасної ідентичності: «Що більше людей почуваються комфортно під спільною ідентичністю, то сильнішою може бути Німеччина у сильній Європі».

​Дякуємо організаторам та учасникам за важливий інтелектуальний внесок у розбудову європейської солідарності та демократичної стійкості!