16/05/2026
😇Пишаємось нашими талановитими колегами
Конференція ПТ-2026 про сучасний стан і тенденції розвитку телекомунікаційної галузі
Міжнародна науково-технічна конференція «Перспективи телекомунікацій» (ПТ-2026) в середині квітня пройшла в КПІ. Працівники Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем (НН ІТС) провели її вже вдвадцяте, тому цю можна вважати ювілейною. Вперше вона відбулася в 2007 році, а з 2009 в її межах як окрема секція проводиться і Міжнародна науково-технічна конференція студентів та аспірантів «Перспективи розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій та систем» (ПРІТС). Не став винятком і рік нинішній, отож активну участь у цьому форумі взяли й наймолодші дослідники.
Традиційно організаторами конференції виступили Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», НН ІТС, НДІ телекомунікацій та Міжнародний науково-технічний журнал «Іnformation and Telecommunication Sciences» (ISSN: 2312-4121).
«Наша конференція поєднує науково-практичні інтереси партнерів і постійних учасників, що представляють 23 провідні університети та наукові установи, що працюють у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій України. Зокрема в таких містах як Київ, Харків, Вінниця, Чернівці, Кропивницький, – розповів на відкритті беззмінний голова конференції науковий керівник НН ІТС академік НАН України професор Михайло Ільченко. – Також на цьогорічній конференції представлені науковці із університетів Італії, Молдови та Швеції».
Через війну конференція проводилася у змішаному режимі: частина її учасників представляла результати своїх досліджень безпосередньо в університеті, інші (і таких була більшість) – за допомогою тих-таки телекомунікаційних засобів – у режимі дистанційному. Попри всі складнощі воєнного часу, доповідей було доволі багато – 157, причому 43 з них підготували 76 дослідників, які працюють не в КПІ. До загальної статистики форуму входять і 40 доповідей, в яких на секції ПРІТС репрезентували свої наукові здобутки студенти та аспіранти.
«Тематика цієї конференції є надзвичайно актуальною. Дуже важко переоцінити той внесок, який ця галузь робить в безпеку нашої країни та її розвиток. І надзвичайно сприяють розвитку галузі сучасні виклики, на які нашій країні доводиться шукати і знаходити відповіді, – зауважив у вітальному слові до учасників проректор з наукової роботи університету професор Сергій Стіренко – До того ж, коли ми бачимо, як разом з телекомунікаційними технологіями розвивається і штучний інтелект, то розуміємо, що в разом вони зможуть дуже суттєво збільшити бюджет нашої країни. Тому тільки наукова складова, тільки інновації, що відкривають нам шлях в майбутнє, надають нам можливість зайняти гідне місце серед передових технологічних країн».
Докладніше про основні напрями розвитку телекомунікацій та зв’язку і все більше освоєння галуззю технологій ШІ розповів на пленарному засіданні у доповіді «Стан, тенденції та перспективи розвитку телекомунікацій 2026» один з її авторів Михайло Ільченко. Вже традиційно ця доповідь задала напрями подальшої роботи форуму – в ній було окреслено найактуальніші питання, над якими нині активно працюють дослідники як в Україні так і за її межами. Червоною ниткою проходила через цей виступ думка про те, що інформаційно-комунікаційні технології виступають сьогодні не лише як засіб передачі інформації, але й як ключовий елемент функціонування цифрової економіки та забезпечує розвиток таких її сегментів як мобільний зв’язок, Інтернет речей, автономні системи і супутникові технології та, знов-таки, штучний інтелект.
Зауважимо, що, за словами професора Ільченка, в матеріалах його виступу було використано матеріали постійного моніторингу та аналізу тенденцій розвитку галузі, що їх здійснює НН ІТС, і які він з 2020 року практично щодня оприлюднює у дайджесті «Новини телекому» на своїх електронних ресурсах. Лише одна цифра: за час існування у цьому дайджесті було опубліковано 2846 повідомлень!
Повертаючись до інформації, якою поділився з аудиторією доповідач, варто зауважити, що аналіз сучасного стану та тенденції розвитку телекомунікації до 2026 року свідчить про те, що галузь перебуває на етапі глибокої трансформації. Сьогодні її розвиток визначається не одним окремим чинником, а цілою сукупністю взаємопов'язаних процесів. Це впровадження технологій 5G, підготовка до 6G, інтеграція супутникових і наземних мереж, масштабне застосування штучного інтелекту, зростання ролі Інтернету речей, цифровізація держави та поява нових систем зв’язку для забезпечення секторів безпеки і оборони.
А те, що в світовій практиці 5G уже перейшов від стадії презентацій до впровадження в повсякденну практику, свідчить статистика. Лідером в цьому є Китай, де мережами п’ятого покоління вже користуються 1,2 мільярдів мобільних абонентів – понад 63% від усіх користувачів – а кількість базових станцій сягнула 5 мільйонів. До слова, для Україні це також набуває дедалі більшого значення: пілотні зони стандарту 5G завдяки провідним мобільним операторам вже з’явилися у Львові, Харкові, Бородянці. Найпотужніші технологічні компанії світу вже забезпечують використання мереж 5G у сфері дистанційної медицини, інтегрують їх у виробничі середовища як інструмент взаємодії між машинами, сенсорами та системами управління в межах концепції Industry 4.0, зокрема й для забезпечення логістичних потреб, складів і транспортних хабів, впровадження рішень для «розумних міст», розвитку фінансового бездротового доступу тощо, тощо. Все це стає можливим передусім завдяки високій швидкості передачі даних, яка, до того ж, невпинно зростає, дуже значній пропускній здатності та надійності мереж цього покоління. А на підході вже зв’язок наступного покоління 6G, який стане базисом для створення нового типу мережевої архітектури, де зв’язок, обчислення, сенсорні системи, хмарні сервіси та штучний інтелект працюватимуть як єдине інтегроване середовище. Тож особливістю нинішнього етапу є й те, що ключовими гравцями тепер виступають не лише класичні оператори мобільного зв'язку, а й глобальні технологічні компанії, промислові корпорації, супутникові оператори, розробники штучного інтелекту, оборонні кластери, зокрема й українські. Всі вони відображають головну тенденцію сучасності: телекомунікації перестають бути окремою інженерною галуззю, а стають інфраструктурною основою цифрового світу.
Для України нинішні процеси в галузі мають особливу стратегічну вагу. «Попри складні умови наша держава не лише пристосується до глобальних тенденцій, а й поступово формує власні напрями розвитку галузі. Саме тому телекомунікації слід розглядати, як одну з ключових підвалин стійкості, безпеки, інтелектуальної незалежності та майбутнього розвитку нашої країни», – наголосив, завершуючи доповідь, Михайло Ільченко.
Отож напрями, які в доповіді були визнані найактуальнішими, визначили й спрямованість та тематику її секційних засідань: «Достовірність та ефективність передачі інформації»; «Мережні, оптоволоконні технології та безпека»; «Безпроводові технології, системи мобільного зв’язку»; «Інформаційні технології в телекомунікаціях» та «Сенсорні мережі та Інтернет речей». Також у її межах відбулася виставка «Інноваційні розробки в області телекомунікацій» та у рмках згаданої вище студентської МНТК «ПРІТС» – семінар «Інноваційна діяльність студентів НН ІТС».
Навіть не згадуватимемо назв доповідей, які були виголошені на секціях, – вони дуже спеціальні й стосуються розв’язання конкретних задач, які стоять перед виробниками телекомунікаційної техніки, й подолання тих або інших проблем, тож фахівці можуть звернутися до, сказати б, першоджерела – збірника матеріалів, представлених на цьогорічній конференції (докладніше див. тут: https://conferenc.its.kpi.ua/2026). Зауважимо лише, що, як повідомив Михайло Ільченко, за результатами роботи конференції її учасники ухвалили рішення, яким 17 доповідей було визначено такими, що становлять найбільший інтерес і мають перспективи пріоритетного використання в навчальному процесі. Також тексти 18-ти доповідей можуть бути опубліковані у міжнародному фаховому журналі наукових досліджень «Information and Telecommunication Sciences». 9 доповідей після певного доопрацювання і доповнення можуть бути рекомендовано для публікації при підготовці колективної монографії міжнародного видавництва «Springer». Ну а 14 доповідей мають потенційні можливості для подальшого отримання нових науково-практичних результатів і рекомендуються для участі у вітчизняних або міжнародних конкурсах чи грантових програмах.
Дмитро Стефанович
