16/05/2026
ДНІ НАУКИ В ДЗВО «УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»: ПРОСТІР ІДЕЙ, ІННОВАЦІЙ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ДІАЛОГУ
Дні науки в Університеті менеджменту освіти ‒ це важлива академічна подія, яка об’єднує викладачів, науковців, здобувачів освіти та освітніх практиків навколо актуальних викликів сучасної науки й освіти. Такі заходи створюють платформу для відкритого професійного діалогу, обміну досвідом, презентації новітніх досліджень і пошуку ефективних рішень для розвитку освітнього середовища в умовах цифрових трансформацій.
Кожного року третьої травневої суботи Україна відзначає професійне свято наукових працівників – День науки в Україні. Подію започаткував президент України. Леонід Кучма 14 лютого 1997 року. Метою Дня науки є подяка науковим співробітникам за їхню старанну працю, посилення ініціативи вчених та наукових установ, наголошення на важливості наукової діяльності для країни, вшанування досягнень українських вчених.
Для університетської спільноти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» (УМО) НАПН України Дні науки є не лише традицією академічної культури, а й можливістю актуалізувати роль науки у суспільстві, посилити міждисциплінарну взаємодію та сформувати нові професійні зв’язки.
У цьому році за ініціативою Центру післядипломної освіти УМО було організовано масштабну міжнародну програму Дні науки в УМО-2026. Для участі в цій програмі було запрошено педагогічних і науково-педагогічних працівників, керівників закладів освіти, методистів, освітніх менеджерів, дослідників.
Дні науки в УМО-2026 – це сучасний міжнародний освітньо-науковий простір професійного розвитку, інноваційного мислення та міждисциплінарного діалогу, створений для осмислення ключових викликів і можливостей освіти майбутнього. У межах програми 12-15 травня 2026 року учасники могли долучатися до серії міжнародних гостьових лекцій, інтерактивних воркшопів, тематичних дискусій, вебінарів і професійних зустрічей зі спікерами, які надихають, навчають і відкривають нові горизонти.
До участі в програмі також активно долучилися партнери та науково-педагогічні працівники університету, що суттєво розширило професійне коло учасників і посилило міждисциплінарний характер заходу. Програма охопила 104 слухачів курсів підвищення кваліфікації за 17 напрямами професійної підготовки, завдяки чому захід став потужною платформою для професійного зростання різних категорій учасників — педагогічних працівників, керівників, методистів та фахівців професійно-практичної підготовки. Особливої ваги цьогорічні заходи набули в контексті активного впровадження технологій штучного інтелекту, відкритої науки та інноваційних підходів до професійного розвитку педагогів.
Відкрила програму лекція професора Ольга Петроє «Нова парадигма компетентностей дослідницької діяльності в епоху відкритої науки та штучного інтелекту». Спікерка акцентувала увагу на трансформації наукової діяльності в умовах цифровізації, розвитку відкритих наукових даних та використання інструментів штучного інтелекту в дослідженнях. Учасники обговорили ключові компетентності сучасного дослідника, етичні аспекти роботи з AI та перспективи розвитку академічної науки.
Особливий інтерес слухачів викликали тематичні дискусії професора Деніз Деше. Під час зустрічі «Мікропрактики, що відновлюють концентрацію та здатність до навчання» йшлося про психологічне благополуччя педагогів і здобувачів освіти, техніки підтримки уваги, подолання перевтоми та формування навичок усвідомленого навчання в умовах інформаційного перевантаження.
У межах дискусії «Штучний інтелект, свідомість і майбутнє людства: як не провалити “тест дзеркала”» професор Деніз Деше порушила філософські, етичні та соціальні аспекти розвитку штучного інтелекту. Учасники мали змогу поміркувати над питаннями взаємодії людини і технологій, меж відповідальності та майбутнього освіти в епоху AI.
Лекція професора Любові Карташової «Технології штучного інтелекту: безпека даних і відповідальне використання в освіті та науці» була присвячена практичним аспектам використання цифрових технологій. Спікерка наголосила на необхідності дотримання принципів академічної доброчесності, захисту персональних даних та розвитку цифрової грамотності педагогічних працівників.
У межах тематичної дискусії «Нова історія освіти» професор Кетлін Кесон презентувала сучасне бачення розвитку освіти у глобальному контексті. Обговорювалися тенденції неогуманізму в освіті, роль культури й цінностей у навчальному процесі та перспективи формування освітніх моделей майбутнього.
Важливим і суспільно значущим став виступ доцента Ганни Байкєніч «Меморалізація сучасної війни в освіті». Учасники обговорили роль освіти у збереженні історичної пам’яті, формуванні громадянської свідомості молоді та осмисленні подій сучасної війни через освітні практики.
Доцент Ольга Просіна під час тематичної дискусії «Діалогічне самоавторство педагогічних та науково-педагогічних працівників в епоху цифрових трансформацій та штучного інтелекту» акцентувала увагу на розвитку професійної суб’єктності педагога, важливості творчої самореалізації та здатності до професійного діалогу в цифровому освітньому просторі.
У межах зустрічі «Особливості соціально-педагогічної комунікації з різними категоріями учасників освітнього процесу» доцент Андрій Єрмоленко розкрив особливості ефективної взаємодії між учасниками освітнього процесу, питання педагогічної етики, комунікативної культури та підтримки партнерської взаємодії в сучасному закладі освіти.
Лекція професора Тамари Сорочан «Сучасні технології професійного розвитку педагогічних працівників» була присвячена інноваційним підходам до безперервної освіти педагогів, розвитку професійних компетентностей та використанню цифрових інструментів у професійному вдосконаленні.
Доцент Світлана Антощук у межах тематичної дискусії «Інформаційні ресурси глобальної мережі для професійної діяльності» ознайомив слухачів із сучасними цифровими платформами, ресурсами відкритої освіти та можливостями використання глобальних інформаційних ресурсів для професійного розвитку й наукової діяльності.
Завершальним акордом програми стала тематична дискусія доцента Тетяна Бурлаєнко «Що таке тайм-менеджмент?». Під час зустрічі учасники обговорили ефективні методики планування часу, організації професійної діяльності, збереження балансу між роботою та особистим життям, а також інструменти підвищення продуктивності в умовах багатозадачності.
Проведення Днів науки в УМО вкотре підтвердило важливу роль університету як сучасного науково-освітнього центру, відкритого до інновацій, міжнародного співробітництва та професійного розвитку педагогічної спільноти. Учасники заходів отримали не лише нові знання та практичні інструменти, а й можливість долучитися до актуального академічного дискурсу щодо майбутнього освіти й науки.
Для університетської спільноти УМО Дні науки ‒ це не лише серія лекцій і дискусій, а й символ незламності академічного середовища, його здатності працювати, творити та розвиватися навіть у складних умовах воєнного часу. Особливого значення цьогорічні заходи набули ще й тому, що відбувалися під звуки повітряних тривог. Попри тривожні сигнали та небезпеку, учасники продовжували працювати, дискутувати, ділитися ідеями та підтримувати один одного. Це стало ще одним підтвердженням того, що українська освіта і наука не зупиняються, а продовжують впевнено рухатися вперед!
Дякуємо організаторам наукового заходу! Дякуємо ЗСУ! Все буде Україна!
