12/05/2026
5 травня в Маріупольському державному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Україна у світовому історичному просторі». Організатор наукового форуму – Кафедра історії та археології незламного вишу.
На пленарному засіданні ВУК 2026 було заслухано доповіді на актуальні теми формування історичної пам’яті українців, російської історичної політики заходу щодо російсько-української війни, сучасні проблеми грецької меншини України, щодо створення та збереження української радянської державності як одного з головних наслідків Української революції 1917 – 1921 рр.
Реєнт Олександр – д. і. н., професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX – початку XX ст. Інституту історії України НАН України Тема доповіді: «Сучасна російсько-українська війна: меморіалізація та комеморативні практики у формуванні історичної пам'яті»,
2. Темірова Надія – д. і. н., професорка кафедри історії та археології Донецького національного університету імені Василя Стуса. Тема доповіді: «Історична політика росії як інструмент агресії»
3. Тодоров Ігор – д. і. н., професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету. Тема доповіді: «Політика заходу щодо російсько-української війни: етапи, чинники та наслідки (2014–2025)»
4. Пахоменко Сергій – к. і. н., доцент кафедри політології та міжнародних відносин Маріупольського державного університету; провідний дослідник факультету економіки та соціальних наук латвійського університету (рига). тема доповіді: «"чи можуть деколонізовані говорити?": грецька меншина України між війною та конкуруючими наративами»
5. Єфіменко Геннадій – с. н. с. відділу історії України 20 - 30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Тема доповіді: «Створення та збереження української радянської державності як один з головних наслідків Української революції 1917 – 1921 рр.»
Зазначені доповіді викликали інтерес учасників пленарного засідання.
Секція «Актуальні проблеми історії України. Сучасна російсько-українська війна» була представлена низкою доповідей, що охопили як події новітньої історії, так і ширший контекст регіональних історичних студій.
У доповіді д. і. н., професора, завідувача кафедри історії та археології Маріупольського державного університету Володимира Романцова та д. і. н., професорки кафедри філософії та соціології МДУ Наталі Романцової «Завершення оборони “Азовсталі”: військова та політична ціна порятунку гарнізону Маріуполя» було порушено одну з ключових тем сучасної російсько-української війни – оборону Маріуполя та драматичні обставини виходу українських захисників із «Азовсталі».
Доктор філософії, учитель історії Комунального ліцею «Маріупольський ліцей міста Києва» Віталій Бенчук у доповіді «Російські атаки на медичні заклади під час облоги Маріуполя 2022 року: до питання про ознаки геноцидальних дій» зосередив увагу на злочинах російських військ проти цивільної інфраструктури та гуманітарного простору міста.
Краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України Сергій Гайдук представив доповідь «Перші поселенці села Новоолексіївка Волноваського району Донецької області», присвячену локальній історії Приазов’я. Вероніка Штонда, здобувачка ОС «Бакалавр» спеціальності «Історія та археологія» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, виступила з доповіддю «Сакральний ландшафт як інструмент збереження та конструювання національної ідентичності в Галичині та Буковині ХІХ — початку ХХ ст.».
Серед доповідачів були викладачі закладів вищої освіти, учитель ліцею, краєзнавець — член НСКУ, а також здобувачка вищої освіти. У регіональному вимірі представлені дослідження охопили Приазов’я, Донеччину, Галичину та Буковину. Такий склад учасників і тематичне розмаїття доповідей засвідчили широкий спектр наукових інтересів секції. Представлені виступи викликали значний інтерес присутніх і стали підставою для змістовного обговорення.
Робота секції «Актуальні проблеми історіографії, джерелознавства, всесвітньої історії та зовнішньої політики Української держави» засвідчила широку палітру сучасних історичних студій. Тематика виступів охоплювала як аналіз жіночої періодики української діаспори у США, представлений доценткою кафедри історії та археології Донецького національного університету імені Василя Стуса Оленою Отземко, так і детальний розгляд військової операції «Neptune Spear» крізь призму мемуарів Марка Оуена, підготовлений Артемом Павлюком, студентом Горлівського інституту іноземних мов.
У ході обговорення учасники наголосили на важливості періодики як цінної джерельної бази для історичних досліджень. Окрему увагу було приділено практичним викликам, пов’язаним із доступом до фахової літератури в мережі. Зокрема, у зв’язку із завершенням роботи електронної бібліотеки «Чтиво», яка впродовж двох десятиліть була важливим інструментом для дослідників, було акцентовано на гострій потребі створення сталих, відкритих і доступних платформ для розміщення сучасної історичної літератури в українському сегменті інтернету. Наявність таких ресурсів є необхідною умовою якісного розвитку вітчизняної історіографії.
Робота секції «Актуальні проблеми історії освіти та повсякдення» була зосереджена на різних аспектах історії освітніх інституцій, шкільного повсякдення та візуальних джерел до історії міського простору. Тематика доповідей охопила як радянську освітню політику та механізми формування “радянської людини” в період застою, так і матеріальний простір шкільного життя Поділля в перші повоєнні роки, санітарний стан гімназій Полтавської губернії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., а також візуальні свідчення руйнування Харлампіївського собору в Маріуполі, зафіксовані на сторінках французького ілюстрованого видання L’Illustration 1938 року.
Доповіді Анастасії Бузуєвої, Аліни Губської, Дмитра Кокотіхіна, Вадима Коробки та Юлії Коробки засвідчили продуктивність поєднання історії освіти, історії повсякдення, джерелознавчого аналізу та студій міського простору. Учасники секції звернули увагу на значення освітніх установ не лише як інструментів державної політики, а й як важливих осередків повсякденного життя, соціальних практик і культурної пам’яті. Окремий інтерес становило залучення візуальних джерел, які дають змогу по-новому осмислити процеси руйнування, трансформації та збереження історичної спадщини Маріуполя.
Секція «Археологічні студії» об’єднала доповіді, присвячені вивченню археологічних культур, поховальних пам’яток і воєнно-історичних ландшафтів. Учасники секції звернулися до проблем джерел Дніпро-Донської бабинської культури, дослідження поховання зрубної культури з кам’яною стелою з курганного могильника Красногорівка на Донецькому кряжі, а також археологічного вивчення поля Берестецької битви. Тематика виступів засвідчила широкий хронологічний діапазон археологічних досліджень і важливість матеріальних джерел для реконструкції давньої та ранньомодерної історії України.
