Національний університет оборони України імені Івана Черняховського сучасний військовий освітній і науковий заклад, який пройшов акредитацію при Міністерстві освіти України і внесений до Державного реєстру навчальних закладів України за IV рівнем з наданням права присвоювати кваліфікації “магістр”, “спеціаліст”, а також автономії в частині визначення змісту освіти, присвоєння та присудження науков
их ступенів і звань, самостійного планування й розвитку пошукових і фундаментальних досліджень, самостійного розпорядження всіма видами асигнувань і деяких інших питань. Основним напрямком діяльності університету є післядипломна підготовка вищого керівного складу Збройних Сил України оперативно-стратегічного та оперативно-тактичного рівнів, а також спеціалістів інших силових структур України, підготовка фахівців іноземних держав.
Історичний шлях Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
1914–1917 рр. — Миколаївське артилерійське і Друге Київське військове піхотне училища.
1919–1920 рр. — Перші артилерійські курси для підготовки командного складу для Української Радянської Червоної Армії.
1918-1951 рр. - Київське військове піхотне училище ім. робітників Червоного Замоскворіччя
1920-1935 рр.— Четверті Київські артилерійські курси.
1935-1937 рр. — Перша Київська артилерійська школа.
1937-1958 рр. — Перше Київське артилерійське училище. Указами Президії Верховної Ради СРСР 22 лютого 1941 року училищу було надано ім'я С. М. Кірова також училище було нагороджене Орденом Червоного Прапора[4].
У часи Великої Вітчизняної війни в липні 1941 року училище було передислоковане до Красноярську (Россія) та повернулось до Києва тільки у вересні 1944 р.
У часи Великої Вітчизняної війни в липні 1941 року Київське військове піхотне училище ім. робітників Червоного Замоскворіччя було передислоковане до Ачинську (Россія) та повернулось до Києва тільки у вересні 1944 р.
1958-1974 рр. — Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних віськ СРСР (КВАІУ). На вулиці Пархоменка, 21 була розташована філія — Іноземний факультет КВІАУ та технічна база. В другій половині 1970-х років вони стали базою для новоствореного Київського вищого зенітно-ракетного інженерного училища (КВЗРІУ)
1974-1977 рр. — Філія ППО Сухопутних військ Воєнної артилерійської академії ім. М. І. Калініна.
1977-1980 рр. — Воєнна академія військової ППО.
1980-1992 рр. — Воєнна академія ППО Сухопутних військ ім. О. М. Василевського.
1992-1999 рр. — на базі КВЗРІУ та КВТІУ створено Київський інститут сухопутних військ.
1992-1998 рр. — Академія Збройних Сил України.
1998-2008 рр.— Національна академія оборони України.
1999-2002 рр. — до складу академії входить Військовий інститут керівного інженерного складу
2008 — 2013 — Національний університет оборони України.
2013 — наш час — Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
