http://igs-nas.org.ua/index.php?lang=uk

Інститут геологічних наук НАН України, Kyiv (2026)

17/04/2026

Шановні колеги, запрошуємо Вас узяти участь у всеукраїнській науковій конференції «Стратиграфія осадових басейнів України», присвяченій 100-річчю Інституту геологічних наук НАН України. Конференція відбудеться наприкінці вересня 2026 р. у Інституті геологічних наук НАН України у змішаному режимі онлайн-офлайн.
НАПРЯМИ КОНФЕРЕНЦІЇ: стратиграфія; палеобіота; напрями та методи досліджень; історія досліджень; пам’ятні дати
ОРГАНІЗАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЇ
Інститут геологічних наук НАН України:
 відділ стратиграфії і палеонтології палеозойських відкладів;
 відділ стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів;
 відділ стратиграфії і палеонтології кайнозойських відкладів;
 відділ геології квартеру та геосистем Арктики і Антарктики;
 відділ сучасного морського седиментогенезу.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Інститут геологічних наук НАН України (ІГН НАН України), вул. О. Гончара 55-б, м. Київ, Україна, 01054
РОБОЧІ МОВИ: українська.

Для участі у конференції необхідно до 31 липня 2026 р. надіслати на электронну адресу [email protected] заявку на участь у конференції та тези доповіді на конференції, оформлені відповідно до вимог.

https://igs-nas.org.ua/podii-ta-novyny/novyny/stratyhrafiya-osadovykh-baseyniv-ukrayiny-2026

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ
Обсяг основної частини тез – до 1 сторінки А4 (без прізвищ автора/ів, назви повідомлення, відомостей про автора/ів, резюме; графічні матеріали не враховуються). Текст подається в електронному вигляді, у форматі MS Word (*.rtf, *.doc); кегль (розмір) шрифту – 11, міжрядковий інтервал – 1; всі поля – 2 см, абзацний відступ – 1 см. Графічні матеріали (чорно-білі, лінійні
рисунки і таблиці; формат аркуша рисунку/таблиці – А5, А4; всі поля – 2 см) подаються окремими файлами у форматі (*.ai, *.cdr, *.jpg, *.tiff, *.png). Кількість графічних матеріалів – не більше 2.
Текст українською або англійською мовою. Вказати: ініціали і прізвище автора (авторів) українською і англійською мовами; через один рядок навести назву повідомлення українською і англійською мовами; через один рядок вказати організацію, місто, електронну адресу автора/ів українською і англійською мовами; через один рядок навести резюме українською і англійською мовами до 250 знаків кожне (разом із пробілами). Через один рядок з абзацного відступу розмістити текст тез (обсягом до 1 сторінки А4).
Фотографії не приймаються. Переноси не використовувати. Посилання на першоджерела в тексті у круглих дужках. Список джерел не наводити.

07/03/2026

Майї Володимирівні Вдовенко 100 років

Сьогодні 7 березня виповнилося 100 років всесвітньо відомому палеонтологу-стратиграфу, неперевершеному знавцю форамініфер палеозою, спеціалісту зі стратиграфії камʼяновугільних відкладів, доктору геолого-мінералогічних наук Майї Володимирівні Вдовенко.
Ювілярка народилася у Києві в родині вчителів. На її юні роки випали лихоліття Другої Світової війни. У 1944 р. Майя Володимирівна після евакуації повернулася до Києва та стала студенткою геологічного факультету Київського державного університету. Здобувши у 1949 р. вищу освіту зі спеціальності «Палеонтологія», вступила до аспірантури при Університеті і розпочала свою наукову діяльність. Захистивши у 1953 р. кандидатську дисертацію, молода науковиця працювала в Київському державному університеті на посаді доцента кафедри палеонтології та геології до кінця 1960 р. Наступні півтора роки працювала в апараті Президії АН УССР. У 1962 р. Майя Володимирівна стала старшим науковим співробітником відділу стратиграфії та палеонтології палеозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України, де у дружній співпраці з відомою науковицею Н.Є. Бражніковою розпочала вивчення стратиграфії та форамініфер карбону західної частини Дніпровсько-Донецької западини.
Майя Володимирівна Вдовенко започаткувала в Україні масове фотографування на біологічному мікроскопі форамініфер карбону у палеонтологічних шліфах, зібрала величезний масив даних з вивчення камʼяновугільних форамініфер України та інших регіонів Євразії, встановила і описала багато нових видів форамініфер, дослідила їх морфологію, систематику, поширення та еволюцію.
У 1978 р. М.В. Вдовенко захистила докторську дисертацію «Визейский ярус – зональное расчленение и корреляция (по данным изучения фораминифер)», яку було опубліковано у 1980 р. як монографію.
Майя Володимирівна склала першу детальну схему розчленування кам’яновугільних відкладів Придобрудзького прогину за форамініферами; удосконалила стратиграфічну схему карбону Львівсько-Волинського басейну, розробила зональні форамініферові схеми нижнього карбону Доно-Дніпровського прогину.
Науковиця є співавтором двох фундаментальних видань з систематики палеозойських форамініфер (1993, 1996), де їй належить авторство двох розділів, а також 16 родів і підродів (частина – у співавторстві з Н.Є. Бражніковою) та понад 30 видів форамініфер.
У 2000 р. М.В. Вдовенко опублікувала «Атлас поздневизейских – раннесерпуховских фораминифер Донбасса», а у 2013 р. – «Атлас раннекаменноугольных фораминифер Львовско-Волынского бассейна и Придобруджинского прогиба». Вона є співавтором фундаментальних колективних праць: «Микрофаунистические маркирующие горизонты каменноугольных и пермских отложений Днепровско-Донецкой впадины» (1967); «Стратиграфія УРСР. Т. V: Карбон» (1969); колективної работи з опису опорних разрізів карбону и нижньої перми Донбасу (2011); модернізованих стратиграфічних схем карбону України – «Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: у 2 т. Т. 1.: Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України» та багатьох інших.
Границю між турнейським і візейським ярусами офіційно затверджено Міжнародним геологічним конгресом (2008) за запропонованим М.В. Вдовенко маркером – появою форамініфер групи Eoparastaffella simplex Vdovenko.
Майя Володимирівна Вдовенко присвятила науці понад 65 років. Її науковий доробок становить більше півтори сотні публікацій.
Майя Володимирівна – взірець порядної, інтеліґентної, принципової, небайдужої людини, відданої українській науці. Вона інтелектуал, надзвичайно багато читає, цікавиться історією України. Глибоко переживає вже другу війну у своєму нелегкому житті, але як патріот України, не втрачає оптимізму і віри у Перемогу.
Ювілярка має улюблених доньку – науковицю, онуків та правнуку.
Колектив Інституту геологічних наук НАН України щиро вітає Майю Володимирівну Вдовенко з 100-річним ювілеєм. Щиро бажаємо міцного здоров’я та родинного затишку.

06/03/2026

❗️ Реєстрацію на участь в конференції «ТИЖДЕНЬ ГЕОЛОГІЧНОЇ НАУКИ» з нагоди 1️⃣0️⃣0️⃣-річчя Інституту геологічних наук Національної академії наук України | Інститут геологічних наук НАН України відкрито🔥

📆 Конференція відбудеться 19–21 травня 2026 року.
📌 Місце проведення: Інститут геологічних наук НАН України м. Київ, вул. О. Гончара 55-б.
🌐 Форми участі: очна і заочна.
💬 Форма доповідей: усна та стендова.
🇬🇧 Робочі мови: українська, англійська.
🆓Участь у роботі конференції безкоштовна.
📚 За результатами конференції буде надрукований збірник тез.

⏳ Дедлайн подання заявки на участь та тез доповіді – 1 травня 2026 року.

✔️ Основні напрями конференції:
✅ Геологічний літопис: стратиграфія, палеонтологія, седиментологія.
✅ Мінеральні ресурси: формування, перспективи, глобальні виклики.
✅ Стійкість і безпека геологічного середовища в умовах війни: підземні води, техногенно-геологічні системи та проблеми відновлення.
✅ Сучасна геологія: інноваційні методи та міждисциплінарні підходи.

👇 Детальна інформація щодо форми реєстрації та вимог до тез на сайті Інституту за посиланням в першому коментарі (українською) та другому (англійською).

18/02/2026

⭐️Катерину Ткаченко, дослідницю Інституту геологічних наук НАН України, фахівчиню в сфері арктичних та антарктичних досліджень, відзначено в рамках грантової програми Talents for Ukraine для підтримки нового покоління лідерів від KSE Foundation.

👩‍🎓Пані Катерина — старша наукова співробітниця відділу геології квартеру та геосистем Арктики та Антарктики Інститут геологічних наук НАН України, кандидат хімічних наук, старший дослідник за спеціальністю Науки про Землю.

❄️Понад 20 років Катерина Ткаченко досліджує хімію снігу в полярних регіонах, працюючи на перетині хімії, фізики та метеорології.

⚡️Саме вона вперше запропонувала гіпотезу про роль електричних явищ в ініціюванні хімічних реакцій, які йдуть у сніговому покриві полярних регіонів. Зараз працює над верифікацією цієї гіпотези в польових та лабораторних умовах.
Її дослідження відкривають нові закономірності атмосферної хімії та можливості практичного використання криги у зеленій хімії.

💬«Полярні дослідження — це прихисток романтиків. Сніг красивий і загадковий. А хімія снігу, тобто хімічні реакції на поверхні кристалів, — майже невивчена територія, де можна довго знаходити багато цікавого», — коментує пані Катерина свої наукові захоплення.

🩵 Вітаємо пані Катерину та зичимо нових наукових звершень!

📸Зображення з сайту KSE.
👇 Більше деталей за посиланням у першому коментарі.

13/02/2026

🎯Відбувся спільний семінар, на якому молоді вчені та аспіранти Інституту геологічних наук НАН України презентували власні дослідження для студентів магістратури кафедри гідрогеології та інженерної геології ННІ "Інститут геології" КНУ імені Тараса Шевченка.

⏳Захід пройшов 13 лютого 2026 р. в рамках практики, яку проходять студенти у Інституті геологічних наук НАН України.

💬Молоді вчені та аспіранти Інституту геологічних наук представили власні наукові розробки та поділилися своїм досвідом вибору напрямів та проведення гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень, що охоплюють наступні напрямки:
🔹Гідрогеологічні умови територій Національних заповідників «Києво-Печерської Лаври» та «Софії Київської» (Костянтин Ярошенко&Єгорій Драмарецький)
🔸Інженерно-геологічні умови та ризики схилів Дніпра історичної частини міста Києва (Антон Стрельцов)
🔹Моніторинг і оцінки ризику радіоактивного і хімічного забруднення підземних вод на уранових спадкових об’єктах (Богдан Заноз)
🔸Радіоактивне забруднення підземних вод в ближній зоні Чорнобильської АЕС та впливи на людину та довкілля (Дмитро Григоренко)
🔹Прогнозування поширення нафтопродуктового забруднення підземних вод, спричинене російською агресією (Олексій Михальчук)
🔸Моніторинг підземних вод в Україні, цілі та практичне виконання (Юрій Нікіташ)
🔹Оцінка впливу екоіндустріальних парків на підземну гідросферу (Ольга Нікіташ)

🤝Академічна та студенська молодь та їх наукові керівники домовились про подальші спільні наукові заходи.

ННІ "Інститут Геології" КНУ ім. Т. Шевченка
Інститут геологічних наук НАН України

06/02/2026

З глибоким сумом сповіщаємо, що 6 лютого на 91 році пішов із життя старший науковий співробітник відділу геології родовищ корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України відомий вчений в галузі проблем геології та палеогеографії України, праці якого мають вагоме значення для розвитку фундаментальних уявлень про формування геологічних комплексів та розробки прикладних аспектів раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів

МАЦУЙ ВІКТОР МИХАЙЛОВИЧ
(02.02.1936 – 06.02.2026)
Колектив Інституту геологічних наук глибоко сумує з приводу смерті Віктора Михайловича – визначного геолога і вченого.
Висловлюємо співчуття рідним та близьким.
Вічна пам’ять...

05/02/2026

30 років тому 6 лютого 1996 року на острові Галіндез піднявся український прапор, й англійська станція «Фарадей» стала українською станцією «Академік Вернадський».

Цей момент – результат багаторічних зусиль й надзусиль команди ентузіастів на чолі з Петром Феодосійовичем Гожиком, яка працювала у створеному в 1993 році на базі нашого інституту Центрі антарктичних досліджень (ЦАД). Засновники ЦАД мали достатньо сміливості, щоб у наднесприятливих умовах 90х поставити собі таку амбітну мету, як створити для України базу в Антарктиці. В досягненні цієї мети вони проявили неполегливість та надзвичайні організаційні таланти, що на багатьох етапах потребувало брати на себе великі ризики й відповідальність. Наш інститут був Alma mater для цієї першої команди, надаючи майданчик для ЦАД та підтримуючи фінансово його співробітників. Саме тоді під дахом нашого інституту командою П.Ф. Гожика й були розроблені, настроєні та запущені механізми формування антарктичної програми та функціонування всієї структури наукових досліджень України в Антарктиці.
Згадаймо в цей день ювілею цих людей словами подяки.

Склад ЦАД: П.Ф. Гожик (директор), Ю.Б. Оскрет (1й заступник директора), С.А. Гурідов (2й заступник директора), М.М. Колодко (ст.наук сп., голова Західного регіонального філіалу ЦАД у Львові), Л.С. Говоруха (пров. наук. сп., керівник Південного відділення), А.К. Чебуркін (ст. н. сп), В.О. Шевченко (вчен. сек ретар), Алєксєєва Е.С. (бухгалтер), О.І. Шимко (інж.), Т.Г. Скопіченко (пров. інж.), О.І. Люшнівський (інженер-радист), Г.П. Міліневський (вчений секретар), В.П. Гергієв (пров. інж.), Вернигоров В.П. – провідний інженер, О.О. Кравченко (кервник служби інформації).

Співробітникі Інституту – учасники українських антарктичних експедицій: В.П. Вернигоров, В.П. Усенко, А.К. Чебуркін, Р.Х. Греку, С.П. Ольштинський, В.Й. Богилло, Д.Р. Греку, Д. Литвинов, О.В Митрохин

Склад 1ї Української антарктичної експедиції: Г. Міліневський, П. Крушеницький, В. Бахмутов, Л. Говоруха, В. Ситов, В. Тимофеєв, О. Янцелевич, Є. Гурьянов, В. Рязанов, В.Павлик, Р. Братчик, А. Сидорівський, С. Гордієнко

Більш докладна інформація про становлення українських полярних досліджень буде представлена 6 лютого о 20:00 в лекції провідного наукового співробітника нашого інституту, професора О.В. Митрохина «Антарктида. Українська антарктична станція – історія та сьогодення»
Посилання на подію:

https://www.facebook.com/events/715230991268459.
До лекції можна приєднатися за посиланням:

Zoom. Антарктида. Українська Антарктична Станція – історія та сьогодення
https://us02web.zoom.us/j/86572351028?pwd=eOSzgaaVbYTf8Oucw6SUedD7pX6nxM.1
ID:865 7235 1028
Pass:879274

02/02/2026

Віктору Михайловичу Мацую – 90 років
2 лютого 2026р. виповнюється 90 років з дня народження старшого наукового співробітника відділу геології родовищ корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України кандидата геолого-мінералогічних наук Віктора Михайловича Мацуя.
Віктор Михайлович у 1959 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка і одразу після закінчення навчання почав працювати техніком-геофізиком у Алтайській геологорозвідувальній експедиції Казахського геологічного управління. А з 1960 р. був переведений на посаду інженера-геоморфолога, а з 1962р.-старшого геоморфолога Миролюбівської ГЗП, з 1963 р. працював геологом у тематичній експедиції Східно-Казахського геологічного управління, а через рік отримав посаду старшого геолога. В травін 1967 р. В.М.Мацуй був призначений керівником теми. Під час роботи в Казахстані формувались наукові інтереси Віктора Михайловича як дослідника літостратиграфії, палеогеографії, геологічних формацій і корисних копалин кайнозою Східного Казахстану (Рудний, Південний Алтай, Калба ). За час роботи у експедиції Віктор Михайлович отримав багато відзнак та був премійований за успішну і сумлінну працю геологом.
З 1967 по 1970р. Віктор Михайлович навчався в аспірантурі Інституту геологічних наук НАН України; у 1971 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1970 по 1976 р. працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу геотектоніки та геології антропогену. З липня 1976 р. В.М.Мацуй був затверджений на посаді старшого наукового співробітника цього відділу згідно результатів конкурсу. З 1982 був переведений на посаду ст.наукового співробітника відділу антропогену. З 2017 р. В.М.Мацуй працює старшим науковим співробітником відділу геології корисних копалин.
З 1994 р. наукові дослідження Віктора Михайловича зосереджені головним чином на вивченні геології бурштину України, а також проблемах геоекології Полісся у зв'язку з розробкою родовищ бурштину. В.М. Мацуй був членом оргкомітету та заступником головного редактора з проведення двох Міжнародних конференцій «Український бурштиновий світ» у м. Києві в жовтні 2007 та жовтні 2008 рр. На даний час наукові інтереси в галузі геології бурштину Віктора Михайловича спрямовані на вивчення генезису викопних смол, зокрема розсипів бурштину-сукциніту України та суміжних країн. В.М. Мацуй є учасником кількох українсько-польських проектів, які були започатковані і реалізуються у відділі геології корисних копалин: «Поклади бурштину та їх характеристика»(2015-2017), «Порівняльна характеристика покладів бурштину України та Польщі»(2018-2021), «Бурштин – природний і культурний феномен Польщі та України»(2025-2027).
Віктор Михайлович є автором і співавтором понад 200 друкованих наукових праць, серед яких 8 монографій, присвячених проблемам геології та палеогеографії України та Казахстану. Його праці мають вагоме значення для розвитку фундаментальних уявлень про формування геологічних комплексів та розробки прикладних аспектів раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів.
Останніми роками він зосередив дослідження на геохімії Пержанської зони, де встановив факти седиментації аномальних ареолів розсіювання берилію в голоцені та визначив головні чинники недостатньої вивченості процесів седиментації берилію та інших розсіяних елементів у поверхневих відкладах.
Наукова діяльність Віктора Михайловича має тісний зв’язок із виробництвом. Це підтверджується актами впровадження результатів досліджень (2019–2020 рр.), а також співпрацею з низкою промислових підприємств та державних структур, серед яких ДАК «Українські поліметали», Пробірна лабораторія Центрального казенного підприємства Міністерства фінансів України, Державний гемологічний центр України та інші.
Маючи значний досвід геолога-зйомщика і пошукувача, він у свій час брав участь у відкритті ряду родовищ у Казахстані (розсипи золота, циркону-ільменіту(нині розробляється), агатів) та бурштину в Україні, зокрема відкрив родовище бурштину Вільне. У своїй роботі поєднує фундаментальні дослідження з прикладними завданнями, що забезпечує практичну цінність його наукових результатів.
Віктор Михайлович активно займається наставництвом молодих учених, бере участь у роботі наукових рад, семінарів, симпозіумів і конференцій міжнародного та національного рівня, виступає рецензентом дисертацій та виробничих звітів, зокрема на запит державних органів. Підтримує міжнародні наукові контакти, зокрема співпрацю з Польською академією наук. Важливим прикладом його діяльності є участь у створенні музею поблизу давньоруського селища Ходосівка-Рославське разом із Міжнародним благодійним фондом «Українська родина».
У роботі відділу геології корисних копалин Мацуй Віктор Михайлович зарекомендував себе як висококваліфікований, ініціативний та відповідальний науковець, здатний ефективно реалізовувати складні дослідницькі завдання, розробляти нові наукові підходи та продукувати результати, що мають як фундаментальне, так і прикладне значення.
Бажаємо Віктору Михайловичу здоров’я, творчих успіхів, нових ідей і відкриттів в геології, які працюватимуть і надалі для розвитку економіки України!

19/12/2025

😥19 грудня 2025 р. на 88-му році пішов з життя відомий український вчений-геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Владислав Олександрович Шумлянський (Vladyslav Shumlianskyi).

Щирі співчуття родині, друзям, колегам

🕯️Світла та вічна пам'ять…

25/11/2025

❗️ Інститут геологічних наук НАН України запрошує на панельну дискусію "Геологічні дослідження для сталого розвитку: від фундаментальної науки до практики".

📍 Де: Актова зала ІГН НАН України (Київ, вул. О.Гончара, 55Б) та на платформі Zoom
🗓 Коли: 27 листопада 2025 року, 11:00 – 12:30
➡️ Реєстрація https://forms.gle/6DVA6hrBwYcVk8GT9

👨‍🎓🌍Панельна дискусія відбудеться в рамках Міжнародного дня залучення до науки заради сталого розвитку, що цього року вперше відзначається 27 листопада під егідою ЮНЕСКО. Мета запровадження цієї дати - підсилити глобальний діалог про відповідальність, наукову культуру та раннє залучення молоді до пізнання світу.

🎯Захід спрямований на висвітлення ролі фундаментальних та прикладних геологічних досліджень для сталого розвитку України. Будуть розкриті теми потенціалу українських надр, сталого надрокористування, геоекологічної безпеки. Учасники обговорять шлях від наукових досліджень до їх практичного впровадження для підвищення безпеки та якості життя.

🧭До участі запрошуються дослідники, молоді вчені, викладачі та студенти університетів, фахівці в сфері надрокористування, захисту довкілля, представники бізнесу, ограни місцевого самоврядування.

🗓 Захід відбудеться 27 листопада 2025 року, 11:00 – 12:30, в гібридному форматі: в Актовій залі ІГН НАН України (Київ, вул. О.Гончара, 55Б) та на платформі Zoom під час відкритого засідання вченої ради Інституту.

➡️Запрошуємо усіх бажаючих долучитися реєструватися https://forms.gle/6DVA6hrBwYcVk8GT9

Національна академія наук України

23/09/2025

❗️Співробітниця Інститут геологічних наук НАН України, студентка другого курсу магістратури ННІ "Інститут геології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анна Маширова нагороджена Премією імені академіка Євгена Лазаренка для молодих учених і студентів.

🏆Премія присуджується за найкращі наукові роботи у галузі мінералогії.

🌄Анна отримала нагороду за серію наукових праць, що охоплювали мінералого-петрографічні дослідження ератичних уламків вулканітів з південного узбережжя Балтійського моря, а також встановлення джерел їх постачання в Арктичному регіоні.

🔬 Дослідження полягали у з'ясуванні геологічних умов залягання уламкового матеріалу, вивченні петрографічних препаратів за допомогою поляризаційного мікроскопа та растрового електронного мікроскопа-мікроаналізатора, а також в аналізі геохімічних даних. Порівнюючи отриману інформацію по ератичним уламкам з тією, що стосується корінних виходів на Феноскандинавському щиті, було встановлено області зносу матеріалу та створено схему напрямків руху Скандинавського льодовикового щита до південного узбережжя Балтійського моря.
👨‍🎓🤝 Дослідження виконувались під керівництвом професора,
доктора геологічних наук Олександра Митрохина.

🌟Вітаємо Анну і бажаємо подальших наукових здобутків!

Інститут геологічних наук НАН України

17/04/2026

07/03/2026

06/03/2026

18/02/2026

13/02/2026

06/02/2026

05/02/2026

02/02/2026

19/12/2025

25/11/2025

23/09/2025

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The University

Shortcuts

Share