01/05/2026
Промислова політика в умовах полікризи: в Інституті у форматі круглого столу відбулося обговорення актуальних проблем і підходів до їх вирішення
30 квітня 2026 року в Інституті економіки промисловості НАН України відбувся круглий стіл «Промислова політика України в умовах полікризи». Захід організовано у межах виконання науково-дослідної роботи «Комплексне наукове дослідження щодо актуалізації промислової політики України на принципах Індустрій 4.0 та 5.0» на замовлення Міністерства освіти і науки України. Метою заходу стало обговорення проблематики формування промислової політики України в умовах полікризи та глобальних технологічних зрушень і вироблення практичних рекомендацій щодо її актуалізації на принципах Індустрій 4.0 та 5.0.
До участі у круглому столі долучилися науковці та аспіранти інститутів Відділення економіки НАН України. Модерувала захід Ірина Підоричева, доктор економічних наук, старший дослідник, завідувач сектору, наукова керівниця дослідження. Із вітальним словом до учасників звернулася директор Інституту Юлія Залознова, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор. Вона наголосила на важливості наукового осмислення державної промислової політики як стратегічного пріоритету для України в умовах повоєнного відновлення країни.
З доповідями виступили науковці Інституту: Ірина Підоричева, доктор економічних наук, старший дослідник, завідувач сектору; Ірина Петрова, доктор економічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник; Надія Азьмук, доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник; Віталій Омельяненко, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник; Олександра Чорна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник; Оксана Панькова, кандидат соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник.
Шість доповідей охопили ключові виміри проблеми. Першою виступила Ірина Підоричева. У доповіді «Промислова політика України: чому вона потрібна і якою має бути» обґрунтувала, чому промислова політика для України це вже не питання вибору, а стратегічна необхідність з погляду економічної безпеки. Вона запропонувала стратегічне бачення національної промисловості та визначила ключові характеристики державної промислової політики, здатної вивести Україну з пастки периферізації.
Наступною учасники заслухали доповідь Олександри Чорної «Структурні проблеми розвитку промисловості України та пропозиції щодо їх подолання», у якій вона окреслила структурні обмеження розвитку промисловості – інвестиційно-фінансові, технологічні, енергетичні, соціально-демографічні – та напрями їх подолання. Поряд зі структурними обмеженнями, не менш визначальними є інституційні та безпекові виклики, які можуть як ускладнювати і стримувати, так і створювати нові можливості для відновлення і трансформації національної промисловості на засадах Індустрій 4.0 і 5.0. Цей вимір розглянула Оксана Панькова у доповіді «Промисловість України у спектрі інституційних і безпекових викликів».
Правовий вимір проблеми розкрила Ірина Петрова. У доповіді «Нормативно-правова архітектура промислової політики в контексті Індустрій 4.0 та 5.0» вона проаналізувала, якою мірою чинне нормативно-правове забезпечення відповідає вимогам Індустрій 4.0 та 5.0, та визначила ключові розриви та пріоритети його оновлення.
Надія Азьмук зосередила увагу на нових підходах до формування кадрової політики в умовах Індустрії 5.0. У доповіді «Адаптація кадрової політики до вимог Індустрії 5.0: модульна архітектура Lego-bricks» вона діагностувала розриви між чинним регулюванням кадрової політики та викликами нових індустрій і запропонувала архітектуру гармонізації освітнього законодавства із Союзом навичок ЄС на засадах людиноцентричності.
Завершив блок доповідей Віталій Омельяненко галузевим кейсом про промислову політику розвитку приладобудування. У доповіді «Промислова політика розвитку приладобудування в парадигмі Індустрій 4.0 та 5.0» він окреслив тенденції, світовий досвід та завдання промислової політики розвитку галузі приладобудування у контексті нових технологічних викликів.
Після доповідей розгорнулася змістовна дискусія, під час якої учасники обговорили питання інституційної спроможності держави як суб’єкта промислової політики, ролі бізнесу та науки в її формуванні та реалізації та виключної важливості відновлення кадрового потенціалу промисловості як неодмінної умови структурної трансформації економіки України.
У дискусії взяли участь член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Юлія Залознова, доктор економічних наук, старший дослідник Олександр Вишневський, доктор економічних наук, професор Ольга Новікова, доктор економічних наук, професор Вячеслав Ляшенко, доктор економічних наук, професор Валентина АНТОНЮК, доктор економічних наук, старший науковий співробітник Олена Снігова, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Ольга БОГУЦЬКА, аспіранти Інституту Максим КУРАНДА та Арман ГАМЗЯН.
За підсумками заходу будуть підготовлені рекомендації щодо удосконалення інституційного забезпечення формування та реалізації державної промислової політики України.
30 квітня 2026 року в Інституті економіки промисловості НАН України відбувся круглий стіл «Промислова політика України в умовах полікризи». Захід організовано у меж....
