Лабораторія психології спілкування ІСПП НАПН України

16/05/2026

Відбулася ІІ Науково-практична конференція «Українська сім’я в міжкультурних та трансдисциплінарних вимірах сучасності», яка об’єднала науковців, практиків, викладачів, здобувачів освіти та представників громадських організацій навколо актуальних проблем сучасної української сім’ї.
У межах конференції було представлено наукові доповіді, постерні презентації здобувачів освіти, соціальні проєкти та серію майстер-класів, присвячених питанням сімейних цінностей, психологічної підтримки, міжкультурної взаємодії, подолання кризових ситуацій та збереження емоційного добробуту родини в умовах сучасних викликів.
Учасники конференції обговорили проблеми трансформації сімейних відносин, психологічної стійкості, батьківсько-дитячої взаємодії, сімейної культури та соціально-правових аспектів розвитку сім’ї в умовах війни та суспільних змін.
Щиро дякуємо всім доповідачам, модераторам та учасникам за активну участь, професійний діалог і спільний пошук шляхів підтримки української сім’ї.

#науковопрактичнаконференція #конференція #відділпсихологіїспілкування #ІСПП #проблемисімї #психолог #Україна #міжкультурнийвимір #психологічнапідтримка #стійкість #аспектирозвиткусімї #умовивійни #професійнийдіалог

11/05/2026

Участь у панельній дискусії з питань розвитку емоційної грамотності дітей

05 травня 2026 року старший науковий співробітник відділу психології спілкування Інститут соціальної та політичної психології НАПН України Ольга ЧИСТЯК взяла участь у панельній дискусії підсумкового івенту «Говоримо про емоції та почуття з дітьми на основі книги пса Патрона “Коли ти…”», організованого ГО Juniors у місті Харкові.
У межах фахового обговорення було порушено питання розвитку емоційної грамотності дітей як важливого чинника психоемоційного благополуччя особистості та складової сучасного освітнього процесу. Учасники дискусії акцентували увагу на необхідності формування в дітей навичок емоційного усвідомлення, розпізнавання, вербалізації та конструктивного вираження емоцій і почуттів.
Особливу увагу приділено ролі освітнього середовища у розвитку емоційної компетентності дитини, а також значенню міжособистісної взаємодії між педагогами, батьками та дітьми у процесі формування психологічно безпечного простору.
Під час дискусії наголошувалося, що інтеграція елементів емоційної освіти в освітній процес сприяє розвитку емоційного інтелекту, навичок саморегуляції, емпатії та соціальної адаптації дітей в умовах сучасних суспільних викликів.
#ІСПП #НАПН #Відділпсихологіїспілкування #ВПС #психолог #дискусія #емоції #почуття #усвідомлення #формуваннянавички #безпечнийпростір #освіта

27/03/2026

27/03/2026

Японія, освіта і управлінська логіка якості — цими темами сьогодні жила наша освітня та наукова спільнота.

У рамках VІІ Міжнародної міжгалузевої науково-практичної онлайн-конференції «Культура, наука, освіта: смисложиттєві цінності в сучасних умовах» (25–27 березня 2026 р.) з доповіддю виступила наша колега — Аліна Мельник, науковий співробітник відділу психології спілкування ІСПП НАПН України.

Тема доповіді: «Система та структура освіти Японії: управлінська логіка формування якості».

Аліна поділилася спостереженнями та аналітичними висновками за результатами міжнародного стажування в Японії (програма JICA, жовтень–листопад 2025 р.) — і розповіла, що насправді стоїть за стабільно високими позиціями японської освіти у світових рейтингах. Спойлер: не гроші, а управлінська культура.

Доповідь охопила:
- структуру японської системи освіти
- управлінську логіку «центр задає рамку — місце реалізує»
- три ключові механізми якості: Jugyō Kenkyū, sōji/kyūshoku та ротацію вчителів
- принципи 5S як педагогічний інструмент
- порівняння з українським контекстом і практичні рекомендації

Учасники конференції поставили питання — і усно, і письмово — та отримали відповіді. 🙌

Якщо вас цікавить запис доповіді — напишіть у коментарях, ми поділимось посиланням, коли він буде готовий ы органызаторів 👇

#ІСПП #НАПНУкраїни #психологія #освіта #Японія #управлінняосвітою #наука #конференція #педагогу

25/03/2026

Відбулася шоста, завершальна зустріч у межах управлінсько-практичного міжнародного курсу
«Прикладні моделі розвитку освіти Японії та Філіппін (за програмами JICA)».

Ведуча — Аліна Мельник, науковий співробітник відділу психології спілкування
Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Фінальна сесія була присвячена аналізу освітньої системи Філіппін — як прикладу функціонування освіти в умовах обмежених ресурсів.

У фокусі зустрічі — інша управлінська логіка якості:
не через надлишкові ресурси, а через адаптивність, гнучкість рішень та чітку організацію процесів.

Учасники розглянули ключові особливості системи:

• структуру освіти та принципи її управління
• моделі реалізації інклюзивної освіти
• альтернативні освітні програми для різних соціальних груп
• підходи до організації навчального середовища в умовах дефіциту ресурсів
• роль локальних управлінських рішень у забезпеченні доступності освіти

Окрему увагу було приділено важливому управлінському висновку:
ефективність освітньої системи визначається не обсягом ресурсів, а здатністю системи адаптуватися до контексту та використовувати наявні можливості.

Професійна дискусія учасників засвідчила актуальність теми для українського освітнього середовища, зокрема в умовах нерівності ресурсів між регіонами та закладами освіти.

У межах зустрічі було окреслено прикладні орієнтири:

• як будувати ефективні рішення в умовах обмежених можливостей
• як працювати з різними освітніми потребами учнів
• як забезпечувати доступ до освіти через гнучкі формати
• як адаптувати міжнародний досвід без прямого копіювання моделей

Завершення курсу стало підсумком системної роботи учасників, спрямованої на переосмислення управлінських підходів у сучасній освіті.

Дякуємо всім учасникам за глибоку залученість, професійний діалог та готовність працювати зі складними управлінськими питаннями.

#освіта #іспп #напн #дослідження #Філіпіни #міжнароднийдосвід #курсдляуправлінців

25/03/2026

Вільний час — це не порожнеча. Це умова для розвитку самостійного мислення.

Сьогодні на VІІ Міжнародній міжгалузевоій науково-практичній онлайн-конференції «КУЛЬТУРА, НАУКА, ОСВІТА: СМИСЛОЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»
(25–27 березня 2026 року) з доповіддю виступила професорка Галина Бевз — докторка психологічних наук, завідувачка відділу психології спілкування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Разом із польськими колегами вона провела дослідження за участю 494 студентів (віком 16–25 років), яке вивчало, як батьки надають дітям час — і що з цього виходить.

Ключові висновки:

Більшість студентів почувалися підтриманими батьками — і цей досвід свободи сприяв розвитку їхньої самостійності.
Із віком сприйняття батьківської допомоги знижується — не тому, що її не було, а тому що пам'ять раціоналізується.
Гендерні відмінності: хлопців більше скеровували через спільні справи й активності; дівчатам давали більше простору для креативності та спонтанності.
Структурування часу через відчуження батьків (зайнятість, плани, обов'язки) — передається дітям як модель поведінки.
Якість часу важливіша за кількість. Час "з увагою" розвиває когнітивні та соціальні навички дитини.
Доповідь пов'язала результати дослідження з моделлю випускника НУШ: щоб дитина навчилася мислити самостійно — їй потрібен час. Час на роздуми, на нічогонеробіння, на власні думки.

"Ми можемо провести дітей через океани — але не навчимо їх жити у світі, якщо в них нема часу для тренування власного мислення."

Дискусія після доповіді торкнулася глибокого питання: як виміряти батьківську любов? Відповідь риторична.

#психологія #освіта #НУШ #виховання #батьківство #дитинство #наука #НАПН #ІСПП #дослідження #час #мислення

19/03/2026

Відбулася п’ята зустріч в межах управлінсько-практичного міжнародного курсу «Прикладні моделі розвитку освіти Японії та Філіппін (за програмами JICA)». Ведуча - Аліна Мельник, науковий співробітник відділу психології спілкування Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Ця сесія про Японську систему освіти була присвячена темі, яка часто залишається «за кадром» реформ, але визначає реальну якість освіти: культурі навчання як системному механізму управління поведінкою і взаємодією в школі.

У фокусі зустрічі — досвід японських закладів освіти, який демонструє: якість освітнього середовища формується не за рахунок ресурсів чи дизайну, а через узгоджені щоденні практики, структуру взаємин і передбачуваність процесів.

Учасники розглянули ключові елементи, що забезпечують стабільність системи:
• взаємини між учнями, педагогами та адміністрацією як структурована модель взаємодії
• зрозумілі правила з поясненням їх сенсу
• сталі щоденні рутини, як основа передбачуваності
• реальну участь учнів у житті школи
• психологічний клімат, що підтримує навчання, а не реагує на «порушення».

Окрему увагу було приділено принциповій відмінності підходів: контроль як реакція чи система, яка попереджає хаос через структуру середовища.

У межах зустрічі було представлено управлінську модель, яка показує: відповідальність не формується через вимоги, бо вона виникає через участь, досвід і видимий результат дій

Професійна дискусія учасників підтвердила актуальність ключового висновку: стійкість освітньої системи забезпечується не окремими інструментами, а узгодженістю щоденних практик усіх учасників освітнього процесу.

Учасники також отримали прикладні орієнтири для впровадження:
• як переходити від «цінностей» до конкретної поведінки
• як вибудовувати єдині рутини на рівні закладу
• як інтегрувати учнів у реальні процеси, а не формальні ролі
• як працювати з причинами конфліктів, а не лише з їх наслідками.

Дякуємо всім учасникам курсу за професійний діалог, відкритість до змін та готовність переосмислювати управлінські підходи в освіті.
Чекаємо всіх в середу 25 березня 10:00 на заключній зустрічі, де будемо говорити про систему освіти Філіпін.

Освіта Філіппін: системні підходи в умовах різних ресурсів
Мета: Показати альтернативну модель розвитку освіти в іншому соціальному контексті.
Зміст:
• Загальна структура системи освіти
• Управління освітніми закладами
• Реалізація інклюзії
• Організація навчального середовища
• Робота з різними соціальними групами
• Гнучкі рішення в умовах обмежених ресурсів

Прикладні аспекти:
⁃ адаптивність системи
⁃ управління в складних умовах
⁃ ефективні прості рішення

Реєстрація на курс обов’язкова: https://forms.gle/GpCqUVeF3cCGk77t8

#реформа #освіта #досвід #управлінняосвітою #міжнароднийдосвід #Японськасистемалсвіти #системнийпідхід #психолог #безкоштовнийвебінар #онлайннавчання #управлінськийкурс

12/03/2026

Відбулася четверта зустріч управлінсько-практичного міжнародного курсу
«Прикладні моделі розвитку освіти Японії та Філіппін (за програмами JICA)».

Тема зустрічі:
«Освітнє середовище японських закладів освіти: організація простору без надлишкових ресурсів».

Під час вебінару було представлено спостереження щодо організації шкільного простору в японських школах, отримані під час міжнародних освітніх візитів.

Учасники обговорили:

• принципи організації простору (зокрема підходи, подібні до системи 5S — впорядкування, логічне розміщення, підтримання порядку та дисципліни);
• використання коридорів та спільних зон як додаткового освітнього простору;
• роль відкритості та прозорості шкільного середовища;
• принцип простоти як основу ефективної організації освітнього простору.

Особливу увагу було приділено ідеї, що ефективне освітнє середовище формується не стільки через дорогі дизайнерські рішення, скільки через логіку організації простору, доступність матеріалів і підтримання порядку.

У ході дискусії учасники також обговорили питання формування соціальних навичок у школі, роль чітких інструкцій для дітей у повсякденних ситуаціях та значення шкільного середовища для розвитку відповідальності й самостійності учнів.

Важливим висновком зустрічі стала необхідність адаптації міжнародного досвіду до українського освітнього контексту, а не механічного копіювання моделей інших країн.

Наступна 5 зустріч курсу відбудеться 19 числа о 10:00–11:30. реєстрація на курс обов’язкова: https://forms.gle/GpCqUVeF3cCGk77t8
#міжнароднийдосвід #освітаЯпонія #освітнійпростір #безкоштовно #вебінар #управлянняосвітою #директорузакладу

05/03/2026

Сьогодні відбулася третя зустріч нашого управлінсько-практичного міжнародного курсу
«Прикладні моделі розвитку освіти Японії та Філіппін (за програмами JICA)».

Тема зустрічі:
«Інклюзивна політика Японії: від принципів до щоденної практики».

Ми говорили про те, що інклюзія — це не окрема програма і не додаткове завдання школи. У японській моделі вона є частиною системної освітньої політики, де відповідальність розподілена між державою, регіональними органами управління освітою та самими школами.

Обговорили кілька важливих механізмів, які допомагають цій системі працювати:

• 9 років спільного навчання без раннього відбору
• гнучке визначення освітнього середовища для кожної дитини
• групові формати навчання
• структуроване і передбачуване шкільне середовище
• підтримку вчителів через колегіальну співпрацю.

Окремо розглянули японський досвід роботи з явищем school refusal — коли дитина тимчасово уникає школи через психологічні причини — та модель освітніх центрів підтримки, які допомагають поступово повернути дитину до навчання.

Дякуємо всім учасникам за активну дискусію і цікаві запитання.

📌 Наступна зустріч курсу відбудеться 12 березня. 10:00
Поговоримо про ще один важливий аспект — освітнє середовище та організацію простору школи.

#освіта #якістьосвіти #міжнароднийдосвід #безкоштовно #вебінар #ІСПП #НАПН #інклюзія #інклюзіязакордоном #досвід #Японія

02/03/2026

Сьогодні 2.03.2026 року відбувся методичний семінар за результатами наукового дослідження Ващенко О.С. на тему: «Соціально-психологічні умови врегулювання спричених воєнними подіями сімейних конфліктів»
Вітаємо колегу із успішним завершеним дисертаційного дослідження і бажаємо наснаги у підготовці до захисту на здобуття наукового кваліфікаційного рівня PhD.
#аспірантка #ІСПП #методичнийсемінар #науковедослідження

19/02/2026

Сьогодні відбулася перша, вступна зустріч управлінсько-практичного міжнародного курсу «Прикладні моделі розвитку освіти: досвід Японії та Філіппін».

Ми розпочали не з презентації країн, а з ключового питання:
Яким держава хоче бачити своє молоде покоління — і які механізми це забезпечують?

У фокусі були не декларації, а прикладні аспекти:
• управлінська структура
• механізми відповідальності
• індикатори якості
• формування поведінки через щоденні практики
• взаємодія школа–родина як процедурна система

Було порівняння Японської та Філіпінської моделей.
Учасники обговорювали, як різні соціально-економічні контексти формують управлінські рішення, і що з цього є релевантним для українських шкіл сьогодні.
Окремо ми зупинилися на темі структурованої взаємодії школи та родини — як механізму довіри, а не тиску.

Дякуємо директорам та управлінцям за активну присутність.
Нажаль, за технічних причин, запис заходу відсутній.

Продовжуємо наступного четверга о 10:00. Реєстрація тут https://forms.gle/GpCqUVeF3cCGk77t8

#безкоштовнийвебінар #освіта #нашемайбутнє #якістьосвіти #порівняльнийаналіз #управліянняосвітою #ІСПП #відділпсихологіїспілкування #прикладніаспекти #зміни